Дисертація присвячена вивченню особливостей топографії твердих тканин постійних зубів різних груп у пришийковій ділянці та дослідженню їх якості і мінерального складу.
Результати наукових досліджень та дані офіційної медичної статистики засвідчують, що стоматологічна патологія маніфестується сьогодні у 60-80% населення, сягаючи в ендемічних регіонах 95-99% Ураження зубів пришийкової локалізації належать до найбільш поширених стоматологічних патологій та характеризується вираженою тенденцією до зростання. Найчастіше серед них маніфестується пришийковий карієс зубів, а також некаріозні ураження – клиноподібні дефекти, ерозії тощо. Причини їх виникнення, а також способи профілактики і лікування привертають увагу різних дослідників. Вивченню загальних та локальних етіологічних чинників пришийкової патології зубів присвячені численні клінічні та експериментальні дослідження. Проте велика кількість етіологічних чинни-ків, наведених у літературних джерелах, на думку різних авторів є свід-ченням їх вторинності, оскільки, жоден з них, чи навіть їх сукуп¬ність, не здатні зруйнувати емаль, особливо у захищеній яснами пришийковій ділянці, де практично неможливо травмувати її напряму. Пришийкові ураження є малопомітними на початкових етапах, але, не отримавши необхідного лікування, з часом стають серйозною естетичною та стоматологічною проблемою і можуть привести до значного руйнування або й до втрати зуба. Очевидно, що ефективна профілактика пришийкової патології потребує не лише визначення чинників ризику її розвитку, але й розуміння їх ізольованого чи поєднаного впливу на найбільш уразливі ділянки певних груп зубів. Тому першочергового значення набирають дослідження, що мають на меті вивчення причин та передумов виникнення пришийкової патології, з’ясування її частоти та особливостей локалізації. У зв’язку зі значною поширеністю уражень твердих тканин зубів патологією каріозної та некаріозної етіології, а також постійною тенденцією до зростання їх кількості та до омолодження даної групи патологічних процесів особливо актуальним є пошук шляхів їх раннього виявлення та профілактики. Сьогодні відомі різні способи ранньої діагностики карієсу та некаріозних уражень зубів. Одним з ефективних та широко застосовуваних в клінічній практиці методів виявлення змін у якості мінералізованих тканин є визначення їх мінеральної щільності при проведенні променевого обстеження пацієнтів. Використання даного методу відкриває широкі можливості індивідуального прогнозування уражень твердих тканин зубів, а також визначення груп ризику розвитку їх патології на підставі виявлених змін щільності досліджуваних тканин та тенденцій її динаміки. Необхідною умовою для цього є детальне вивчення нормальних показників мінеральної щільності твердих тканин інтактних зубів різних груп з урахуванням їх вікових, статевих, етнічних та ін. особливостей.
У процесі виконання роботи було проведено обстеження 200 осіб зрілого віку (100 чоловіків та 100 жінок) для дослідження частоти маніфестації патології, локалізованої в пришийковій ділянці зубів різних груп – карієсу та некаріозних уражень (клиноподібних дефектів та ерозій).
Для вивчення різних варіантів будови пришийкової ділянки постійних зубів різних груп та з’ясування частоти їх маніфестації було дослідження 320 постійних зубів верхньої та нижньої щелеп (по 10 зубів 11-18, 21-28, 31-38 та 41-48), видалених за клінічними показами та 40 їх поздовжніх шліфів. При макроскопічному та скануючому електронномікроскопічному дослідженні визначали співвідношення твердих тканин – емалі, цементу та дентину – у ділянці шийок зубів на їх вестибулярній, оральній (піднебінній/язиковій), медіальній та дистальній контактних поверхнях.
Мінеральний склад емалі, дентину та цементу досліджували шляхом визначення в складі їх мінерального компоненту вмісту чотирьох макроелементів (кальцію (Ca), фосфору (P), магнію (Mg) натрію (Na)) та трьох мікроелементів (калію (К), стронцію (Sr) і цинку (Zn) з використанням атомно-абсорбційного та атомно-емісійного спектрального аналізу та методу спектрофотометрії.
Для визначення щільності твердих тканин пришийкової ділянки було опрацьовано 280 рентгенограм інтактних постійних зубів (n=10 для 11-17, 21-27, 31-37 та 41-47 зубів) в програмі VixWin Pro.
