Дисертацію присвячено теоретико-експериментальному вирішенню наукового завдання, що полягає в розвитку психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління у сфері оборони оперативно-тактичного рівня в системі післядипломної освіти.
За результатами проведеного аналізу наукової літератури щодо сутності видів витривалості та змісту психологічної і фізичної підготовки військових професіоналів з’ясовано сутність і зміст психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління, а також підтверджено необхідність урахування і поєднання психічної, фізіологічної і фізичної сфер військово-професійної діяльності під час розвитку професійно важливих якостей.
На основі визначення сутності і змісту психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління та узагальнення основних підходів науковців до визначення структурних компонентів психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління обґрунтовано основні її компоненти – ціннісно-мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, професійно-діяльнісний і суб’єктний.
Для діагностування їх розвиненості визначено відповідні критерії і показники: ціннісно-мотиваційний (цінності військово-професійної діяльності та мотивація до розвитку психофізичної витривалості); когнітивний (знання методів і засобів про розвиток психофізичної витривалості, особливості функціонування нервової системи і виникнення психічних станів у стандартних та екстремальних ситуаціях військово-професійної діяльності); емоційно-вольовий (емоційний стан, стресостійкість і соціальна адаптованість); професійно-діяльнісний (фізична витривалість військово-прикладного характеру, сила нервової системи, психічна лабільність); суб’єктний (самооцінка і загальна інтернальність у розвитку психофізичної витривалості).
Спроектовано педагогічну модель розвитку психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління, що відтворює системний і контекстний взаємозв’язок між метою, методологічними підходами, принципами, педагогічними умовами, змістом методики, критеріями і показниками оцінювання розвиненості психофізичної витривалості, структурованими у цільово-методологічному, змістовому, суб’єктному, організаційно-процесуальному та діагностувальному блоках.
Результатом впровадження авторської методики розвитку психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління є розвиток їх психофізичної витривалості завдяки систематичному виконанню різноманітних психофізичних вправ. Методикою передбачено втілення трьох етапів – мотиваційно-знаннєвого, розвивального та результативного, які логічно взаємопов’язані, взаємозумовлені та мають визначений термін, мету, завдання, основні методи і засоби, форми організації навчання та види навчальних занять, спрямовані на розвиток психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління.
За кожним компонентом обчислено середньоарифметичні значення та статистично їх узагальнено, чим підтверджено позитивну тенденцію до розвиненості психофізичної витривалості слухачів експериментальної групи, зокрема високий рівень збільшився з 5,26 % до 26,32 %, достатній – з 21,05 % до 47,37 %, середній – зменшився з 47,37 % до 15,78 %, низький – з 26,32 % до 10,53 %. У контрольній групі спостерігалися незначні зміни у рівнях розвиненості психофізичної витривалості, що неістотно вплинуло на загальний її розвиток. Позитивна тенденція щодо розвиненості психофізичної витривалості у слухачів експериментальної групи підтверджує гіпотезу дослідження та результативність педагогічних умов її розвитку.
Розроблені методичні рекомендації для суб’єктів освітнього процесу є підґрунтям для вдосконалення змісту спеціальної фізичної підготовки та розроблення основних напрямів педагогічного впливу на розвиток психофізичної витривалості майбутніх професіоналів військового управління в системі післядипломної освіти.
