Дисертація присвячена теоретико-методологічному аналізу впливу інформаційної асиметрії на систему конкурентних відносин на окремих товарних ринках та в економіці в цілому. В роботі проілюстровано зростання масштабів поширення інформаційної асиметрії по мірі становлення і розвитку інформаційної економіки, її проникнення у всі галузі і сфери економічної діяльності. Обґрунтовано суб'єктивацію феномену інформаційної асиметрії, її перетворення із об'єктивної характеристики недосконало конкурентного ринку на ринковий провал, обумовлений інтитуціоналізацією множинності неефективних ринкових рівноваг, породжених намаганнями кожної із сторін транзакції до експлуатації нерівномірності розподілу інформації між контрагентами, з одного боку, та протидії відповідній експлуатації, з іншого, що призводить до мультиплікації суспільно неефективних витрат. Встановлено, що поширення інформаційної асиметрії в економічній системі відбувається трьома основними каналами. Вертикальним каналом інформаційна асиметрія поширюється через процедури контрактації і просування товарів / послуг. Горизонтальний канал передбачає поширення інформаційної асиметрії за посередництвом системи конкурентних відносин в межах релевантного ринку чи множини пов’язаних суміжністю або комплементарністю ринків. Регуляторний – передбачає мультиплікацію інформаційної асиметрії в економічній системі через імперативи регуляторного впливу держави в особі органів її влади на діяльність окремих економічних суб'єктів. У розрізі цих трьох каналів інформаційна асиметрія чинить вплив на конкурентні відносини. Поширюючись вертикальним каналом, вона деформує попит і тим самим викривлює вертикальну конкуренцію. Одним із найбільш ефективних інструментів такої деформації є переконуюча реклама, яка завищує емоційну складову споживчої вартості блага, підвищує його резервну ціну. Зрештою відбувається порушення конкурентного балансу. Поширення інформаційної асиметрії в горизонтальному каналі впливає на конкурентні стратегії потенційних та дійсних конкурентів. За результатами порівняльного аналізу ринків роздрібної реалізації пального та пасажирських авіаперевезень встановлено, що інформаційна асиметрія послаблює цінову конкуренцію, посилюючи нецінову, а зрештою – розширює коридор допустимих ринкових рівноваг, гарантуючи його учасникам додатний економічний прибуток. Поширюючись регуляторним каналом, інформаційна асиметрія змінює інституційне середовище конкуренції. В дисертації узагальнено інструменти такої зміни, в числі яких: лобіювання засобами сигналізування, прийняття регуляторних рішень на основі наданої зацікавленими суб'єктами неповної чи недостовірної інформації, стримування міжгалузевого перетоку капіталу внаслідок приховування ринково чутливої інформації, збереження низького рівня конкурентної культури тощо. Для подолання негативних ефектів впливу інформаційної асиметрії на конкурентні відносини розроблено пропозиції щодо використання інструментарію адвокатування конкуренції та інституціоналізації конкурентного середовища спільними зусиллями суб'єктів державної конкурентної та інформаційної політик. Розроблено стратегію адвокатування конкуренції, метою якої є формування конкурентної культури у суспільстві як передумови створення ефективного конкурентного середовища та розвитку економічної конкуренції. Пропозиції щодо інституціоналізації конкурентного середовища в Україні систематизовані у розрізі каналів поширення інформаційної асиметрії та охоплюють таку множину інструментів інституціоналізації: законодавча детермінація змісту та правил вертикальної конкуренції у вертикальному каналі; стимулювання розвитку товарних / цінових агрегаторів, електронних платформ, роз’яснення правил порівняльної реклами та прийняття правил професійної етики у конкуренції у горизонтальному каналі; мінімізація дискреції органів державної влади, чітке методичне окреслення кожного виду їх регуляторної діяльності – у регуляторному. Детерміновано коло спільних завдань конкурентної та інформаційної політик, в числі яких: забезпечення доступу кожного економічного суб’єкта до чутливої ринкової інформації та розбудова з цією метою інформаційної інфраструктури; формування інституційного середовища розвитку економіки спільної участі та інформаційного суспільства загалом; захист прав інтелектуальної власності та стимулювання розвитку конкуренції інновацій в Україні; перегляд асортименту інформаційних продуктів, що виробляються Державною службою статистики України.
