Каща М. О. Економіко-математичне моделювання впливу COVID-19 на соціально-економічний розвиток країн світу та системи медикосоціального забезпечення населення

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми трансформації соціально-економічного розвитку, теоретичних і методичних засад стану медико-соціального стану забезпечення населення під впливом пандемії Covid-19. У дисертаційній роботі узагальнено існуючий науковий доробок щодо визначення впливу Covid-19 на соціально-економічний розвиток та медикосоціальне забезпечення населення, досліджено зміну вектору наукових інтересів дослідників усього світу з появою Covid-19, виділено найбільші світові наукові школи, проаналізовано актуальні напрями досліджень, що пов’язані з питаннями пандемії. У результаті ґрунтовного науко метричного аналізу було визначено більше десяти актуальних серед науковців світу напрямів немедичних досліджень, що пов’язані з пандемією та вакцинацією: причини диференціації бажань населення добровільно вакцинуватися; ставлення до щеплень залежно від статі, віку та соціального статусу; прогнозування різних сценаріїв відновлення економіки; наслідки світової інфомедії та боротьба з дезінформацією; доцільність інформаційного та адміністративного тиску на населення; зростання ролі соціальних мереж для вакцинаційної кампанії; достатні та необхідні умови подолання пандемії; роль самовідповідальності за своє здоровя та здоровя людей, що оточують; необхідність донесення правдивої інформації щодо наслідків щеплень від медичного персоналу; необхідність більш тривалих строків тестування вакцини тощо. Результати проведеного наукометричного аналізу можуть бути корисними для подальших емпіричних досліджен, а саме математичного моделювання причин відмови від щеплень та прогнозування наслідків пандемії в залежності від інтенсивності проведення вакцинаційної кампанії. У вигляді структурно-логічної схеми зображено концептуальну модель, яка узанальнює детермінанти та фактори, які необхідно дослідити з метою аналізу розвитку країн допандемічного періоду. Аналіз країн дозволить виявити релевантні та такі, що вплинули на диференційований перебіг пандемії, з метою подальшої оцінки трансформації розвитку країн під впливом пандемії Covid-19. Також побудова прогнозу вразливості населення до COVID-19 та впливу вакцинаційної кампанії допоможе виявити існтрументи впливу на пандемію з метою мінімізації втрат. Зокрема, до таких інструментів може належати якісна вакцинаційна компанія, ефективна модель організації системи охорони здоров’я тощо. У роботі визначено індикатори прояву наслідків COVID-19 та вимірювання трансформації розвитку країн світу внаслідок пандемії. З більш ніж 20 індикаторів, які характеризують різні сторони розвитку суспільства було відібрано найбільш релевантні, на основі яких побудовані інтегральні індекси по різним сферам до пандемії, та після. Проаналізовано флуктації по кожній з досліджуваних сфер різних країн світу. Це дозволило виявити, що така трансформація дійсно відбулась у економічній, політико-інстутиційній та фінансово-бюджетній сферах, та позначилось на загальному стані «відчуття щастя» серед населення країн світу. Запропоновано методику визначення причин диференціації вразливості регіонів України від Covid-19 на основі регресійно-кореляційного аналізу набору з 23 детермінант на захворюваність та смертність населення. На основі побудові вхідно-орієнтованої BCC-моделі та вихідно-орієнтовної CCR-моделі із використанням середовища Frontier Analyst було розраховано рівень ефективності кожної моделі організації системи охорони здоров’я та виявлено у розрізі кожної країни наявності резерву чи недостачі відповідного показника для досягнення «ідеального стану» системи охорони здоров’я. Поєднання трьох різних підходів для оцінки якості моделі організації системи охорони здоров’я дозволили визначити найкращий тип, а нездатність системи медико-соціального забезпечення швидко реагувати на епідеміологічні виклики суттєво зменшують ефективність медичної системи та підтверджують необхідність проведення реформ. Основні положення дисертації приведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, що можна застосовувати в діяльності державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, професійними спілками та галузевими асоціаціями.