Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації стратегій соціально-економічного розвитку територіальних громад на інвестиційних засадах. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних та організаційних положень і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування та реалізації стратегій соціально-економічного розвитку територіальних громад на засадах підвищення інвестиційного потенціалу для забезпечення їх спроможності в регіонах України. У результаті дослідження проведено систематизацію методів аналізу, які доцільно застосовувати на різних етапах у процесі формування та реалізації стратегій соціально-економічного розвитку територіальних громад у класичному чи адаптованому вигляді, на основі яких виокремлено і запропоновано наступні аналітичні методи до їх застосування: у процесі формування стратегій у класичному вигляді: контент-аналіз, порівняльний аналіз, мозковий штурм, метод 6 капелюхів, ментальна карта (mind mapping), опитування населення та експертні методи (групи експертів, метод Дельфі), SWOT-аналізу, PEST-аналізу (STEP-аналіз), вивчення профілю об’єкта та методи аналізу, які потребують адаптації: SPACE-аналізу, GAP-аналізу, метод аналізу LOTS, STEEPLE-аналізу, TELESCOPIC OBSERVATIONS; у процесі реалізації стратегій у класичному вигляді: дерево цілей, метод сценарію, теорія ігор, повторне опитування населення та експертні методи, порівняльного аналізу, бенчмаркінгу, вертикального та горизонтального аналізу (аналізу структури і динаміки індикаторів), табличні та візуальні (графічні) методи (гістограми) та методи аналізу, які потребую адаптації: Balanced Score Card (BSC), Модель Total Performance Scorecard (TPS), Модель Intangible Assets Monitor (IAM), Модель Skandia Navigator (SN)для отримання інформації з метою більш ефективнішого стратегічного управління територіальними громадами. Дослідження сутності поняття «стратегія» показало відсутність єдиного підходу до його висвітлення через те, що наявні теоретико-методологічні дослідження стратегій стосуються в основному підприємств із врахуванням їхньої специфіки функціонування. З огляду на це, запропоновано авторське бачення трактування термінів: «стратегія територіальної громади», як: довгострокового плану (програми) розвитку територіальної громади, що передбачає визначення генерального напряму (курсу, орієнтиру) її розвитку та сукупності послідовних дій із забезпечення спроможності та інвестиційної привабливості громади в регіоні, що має відображати сумісність усіх планів розвитку громади та завчасно реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі, а також «стратегія соціально-економічного розвитку територіальної громади», як: довгострокового плану (програми) розвитку територіальної громади, що має на меті забезпечення економічного зростання громади та розв’язання її соціальних проблем за допомогою визначення послідовних дій, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку як громади, окремих регіонів, так і в межах країни в цілому.
