Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що вперше: виявлено стан вивчення проблеми сформованості індивідуальної освітньої траєкторії студента в процесі професійної підготовки вчителя музичного мистецтва; розроблено структуру індивідуальної освітньої траєкторії студента в процесі професійної підготовки вчителя музичного мистецтва, що поєднує в собі системну взаємодію структурних компонентів: індивідуально-потенційного, мотиваційно-цільового, комунікативного, рефлексивно-регулятивного, змістово-технологічного. Зазначена структура базувалась на методологічній платформі, яка складається з гуманістичного, аксіологічного, холістсько-емерджентного, індивідуального, особистісно-діяльнісного, компетентнісного, праксеологічного, проєктного, транскомунікативного, креативно-акмеологічного підходів.
Визначено критерії сформованості компонентів індивідуальної освітньої траєкторії (індивідуально-потенційний, мотиваційно-цільовий, комунікативний, рефлексивно-регулятивний, змістово-технологічний), які схарактеризовані у рівнях сформованості індивідуальної освітньої траєкторії студента в процесі професійної підготовки вчителя музичного мистецтва: репродуктивний (низький), продуктивно-пошуковий (середній), індивідуально-творчий (високий).
Уточнено сутність і визначення поняття “індивідуальна освітня траєкторія” як індивідуального процесуально-результативного руху здобувача професійної (педагогічної) освіти, зумовленого метою самореалізації в освітній діяльності через вибір освітньої програми, освітніх компонент, методів, форм, темпу опанування результатів навчання, видів та технологій комунікації з іншими суб’єктами освітньої діяльності.
Конкретизовано систему педагогічних принципів, що забезпечує ефективність вирішення питання формування індивідуальної освітньої траєкторії студента в процесі професійної підготовки вчителя музичного мистецтва (гуманізації, дуальності освіти, транспарентності, гнучкості та варіативності, поетапності), яка була доповнена авторськими принципами (активної індивідуалізації, векторності, транспективності, транскомунікації та позитивної спрямованості).
Розроблено педагогічні умови формування індивідуальної освітньої траєкторії студента в процесі професійної підготовки вчителя музичного мистецтва (упровадження різнозмістової освітньої взаємодії зі студентом; залучення студентів до перегляду та удосконалення освітніх програм; реалізація організаційних ідей дуальної освіти; оновлення змісту діяльності та загальних функцій інституту куратора; актуалізація набутого студентом досвіду успіху в процесі професійної освіти).
Подальшого розвитку набули формат взаємодії та вектори комунікації в процесі професійної освіти.
Оновленно та удосконаленно функції педагога куратора (інформаційно-організаційна, управлінська, розвивальна, виховна, мотиваційна, прогностична, дизайнерська (проєктувальна), комунікативно-терапевтична, коригувальна, культурологічна, комунікативно-терапевтична) та його позиційні ролі (“педагог-дизайнер”, “педагог-наставник”, “педагог-консультант”, “педагог-емоційний буфер”, “педагог-тьютор”, “педагог-коуч”, “педагог-дорадник”, “педагог-координатор”).
Вироблено технологію проєктування й реалізації системного забезпечення процесу професійної підготовки ‒ дидактичний дизайн, що складається із взаємозумовлених елементів (навчально-методичного, змістово-технологічного, комунікативного, діяльнісно-творчого та рефлексивно-регулятивного).
Спроєктовано етапи формування індивідуальної освітньої траєкторії студента в процесі професійної підготовки вчителя музичного мистецтва (пропедевтичний, індивідуально-цільовий, змістово-технологічний, реалізаційно-презентаційний, рефлексивно-регулятивний), що мають власну мету, завдання, зумовлюють активність компонентів індивідуальної освітньої траєкторії, актуалізують реалізацію педагогічних умов та елементів дидактичного дизайну.
Практичне значення дослідження полягає в розробці та екпериментальній перевірці методики формування індивідуальної освітньої траекторії студента в процесі професійної підготовки вчителя музичного мистецтва, яка є цілісною педагогічною системою, що складається зі змісту, різноманітних форм (воркшопи (тимбілдинг, дискусійні групи, тренінги), фокус-групи, творчі проєки, майстер-класи тощо) та способів організації навчання (активне мережеве спілкування, використання різновектерної комунікації), сталих методів (пояснювально-ілюстративний, логіко-аналітичний, евристичний, метод мозкового штурму, метод генерування ідей, метод дискусій тощо) та оригінальних методів (когнітивного фокусу, векторної транспективності, індивідуального таймінгу, рефлексивно-регулятивний метод,) та педагогічних умов.
