Об'єкт: процес формування векторів управління витратами промислових підприємств. Мета: обґрунтування теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування векторів управління витратами виробництва промислових підприємств з урахуванням інноваційного розвитку підприємства, за рахунок підвищення продуктивності праці та вдосконалення управління витратами за рахунок оптимізації загальновиробничих витрат. Методи дослідження: системного аналізу та синтезу, термінологічного аналізу, системний підхід, методи систематизації та порівняння, метод оброблення даних, метод групування, метод порівняння, коефіцієнтний метод, метод моделювання, інтегральної оцінки, метод експертних оцінок, метод узагальнення результатів проведеного дослідження, аналізу і синтезу, індукції та дедукції, метод економіко-математичного моделювання, метод системного аналізу, метод порівняння та логічного узагальнення, графічний метод. Удосконалено: методичний підхід до оцінювання результатів управління витратами, який базується на розрахунку інтегрального показника результативності і враховує експертну оцінку вагомості групи фінансових, економічних, кадрових, технологічних показників, що направлено на визначення комплексної оцінки ефективності виробництва певної продукції, з метою подальшого стратегічного планування, що дозволить створити конкурентні переваги товару як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; методичній підхід до управління витратами інноваційного розвитку виробництва, який ґрунтується на врахуванні місць виникнення витрат на інновації, використання потужностей підприємства, змінних витрат, витрат на збут, що дозволяє визначити «вузькі» місця формування витрат виробництва, прогнозувати зростання інноваційних витрат з метою подальшого інноваційного розвитку підприємства; методичні підходи до управління витратами шляхом розрахунку оптимального співвідношення та визначення кількості основних, допоміжних робітників і службовців з врахуванням мотиваційних факторів виробництва, які дозволяють визначити вплив показників продуктивності праці на резерви зниження витрат на оплату праці, що направлено на пошук шляхів вивільнення працівників, та дозволить підприємству максимально використовувати виробничі потужності з метою мінімізації витрат виробництва; методичний підхід до визначення залежності загальновиробничих витрат від зміни умовно-змінних та умовно-постійних витрат, які передбачають врахування зміни загальноцехового персоналу, виробничих потужностей, матеріальних витрат з ремонту та утримання цехів, що дозволяє виявити зміни в структурі витрат, вчасно скоригувати виробничий процес та вдосконалити управління загальновиробничими витратами. Набуло подальшого розвитку: сутність поняття «витрати виробництва», які запропоновано розглядати як сукупність використаних у виробничому процесі матеріальних, трудових, техніко-технологічних, інформаційних та фінансових ресурсів для створення продукції, виконання робіт або надання послуг, які групуються згідно економічного змісту та за економічними елементами: собівартістю реалізованої продукції (послуг), виробничої собівартості, витрат пов’язаних з операційною діяльності, фінансових витрат, інших витрат; теоретичний підхід до поняття «управління витратами виробництва», як комплексного процесу організації, планування витрат виробництва, який направлений на контроль за їх використанням та пошук резервів їх мінімізації, базується на достовірній інформації, передбачає використання в процесі виробництва різних систем і методів обліку витрат, що направлено на забезпечення оперативного управлінського обліку на підприємстві; функції управління витратами з урахуванням скалярних величин і векторів розвитку за ознаками, які передбачають взаємозв’язок між скалярними величинами з аналізу, обліку контролю, калькулюванню, координації, нормування та формування кошторису з векторами: мотивації, планування, організації, налаштування, прогнозування, що дозволяє формувати бюджет витрат виробництва та здійснювати стратегічне управління; класифікація витрат виробництва за напрямками: оцінки запасів та визначення фінансових результатів, прийняття рішень та контролю за їх виконанням, що направлено на формування вичерпних і невичерпних витрат з метою встановлення контролю за їх оптимізацією; теоретико-наукові підходи до формування векторів управління витратами виробництва які включають напрямки: інноваційного розвитку, підвищення продуктивності праці, оптимізації загальновиробничих витрат, що спрямовані на пошук резервів зниження умовно-постійних витрат, та забезпечують стратегічне управління і ефективність діяльності підприємства. Сфера використання: промислові підприємства.
