Поширеність атопічного дерматиту (АД) в світі та Україні, зокрема, набуває значущості та коливається від 5 до 30% популяції, з вираженими віковими та генетичними особливостями. Атопічний дерматит маніфестує у дитячому віці, а у третини пацієнтів при досягненні ними дорослого віку захворювання сягає медико– соціального значення, адже має тенденцію до персистенції; тривалі рецидиви супроводжуються розширенням площі ураження шкіри та розвитком резистентності до лікування, що створює значне напруження щодо соціальної адаптації хворих.
Вагому проблему складають асоційовані з АД ураження слизової оболонки порожнини рота та губ у дітей – багатоформна ексудативна еритема (БЕЕ), герпес– асоційована багатоформна ексудативна еритема (ГА БЕЕ), простий рецидивний герпес (ПРГ), оскільки вони не тільки ускладнюють перебіг основного захворювання, а й виступають додатковими чинниками бактеріальної, вірусної сенсибілізації організму дитини. На окрему увагу заслуговує поєднання та взаємообтяжуючий зв'язок хронічних запальних та запально–дистрофічних процесів у пародонті зі змінами резистентності слизової оболонки порожнини рота, місцевих та загальних факторів захисту та вірогідність впливу на ці процеси персистуючої інфекції вірусу простого герпесу та вірус–бактеріальних асоціацій. У цьому сенсі складні ураження слизової оболонки порожнини рота, асоційовані з атопічним дерматитом у дітей, обтяженим генералізованими захворюваннями пародонта, потребують аналізу щодо з’ясування ланок патогенезу, особливостей клінічних проявів перебігу та розробки адекватного лікування і профілактики.
Мета роботи – підвищення ефективності лікування уражень слизової оболонки порожнини рота, асоційованих з атопічним дерматитом у дітей, шляхом клініко– лабораторного обґрунтування системи патогенетично спрямованих лікувально– профілактичних заходів та оцінки їх ефективності.
Завдання дослідження:
1. Встановити частоту, нозологічну структуру захворювань слизової оболонки порожнини рота та їх особливості на тлі IgE–залежної та IgE–незалежної клініко– імунологічних форм атопічного дерматиту у дітей 12–18 років.
2. Провести ситуаційний аналіз показників стоматологічного здоров’я у дітей з багатоформною ексудативною еритемою, простим рецидивним герпесом та герпес–асоційованою БЕЕ на тлі АД.
3. Дослідити спектр пародонтопатогенної мікрофлори ротової порожнини, ступінь ідентифікації Staphylococcus аureus у біоматеріалі ротоглотки та шкіри, рівень експресії антимікробних пептидів у ротовій рідині та ендогенної інтоксикації організму дітей як предикторів розвитку БЕЕ, ПРГ та ГА БЕЕ, асоційованих з АД.
4. Визначити стан загального та місцевого імунітету у дітей з ураженнями СОПР, асоційованими з АД.
5. Обґрунтувати та розробити систему патогенетично спрямованих заходів щодо алгоритму діагностики, лікування та профілактики уражень СОПР, асоційованих з АД, з урахуванням комплексу змін імунної реактивності та ендогенної інтоксикації дітей.
6. Визначити клінічну ефективність розроблених лікувально–профілактичних заходів із використанням препаратів імуномодулюючої та детоксикаційної дії, розробити практичні рекомендації з упровадженням їх у клінічну практику.
