Чередник Д. О. Корекція процесів кісткового ремоделювання при дентальній імплантації у хворих генералізованим пародонтитом на тлі цукрового діабету 2 типу

Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню проблеми ефективності імплантологічного лікування у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, які страждають на генералізований пародонтит. Мета дослідження – підвищення ефективності остеоінтеграції імплантатів при дентальній імплантації у пацієнтів з різними формами генералізованого пародонтиту на тлі цукрового діабету 2 типу на підставі удосконалення діагностичних підходів з виявлення різної варіабельності мінеральної щільності кісткової тканини та корекції порушень кісткової тканини. У роботі використані сучасні клінічні, біохімічні та статистичні методи дослідження. При обстеженні тканин пародонту застосовували загальноприйняті клінічні дослідження. Для виявлення остеопорозу в кісткових структурах пародонта використовували конусно-променеву комп'ютерну томографію. В якості біохімічних маркерів кісткоутворення – індикаторів активності остеобластів досліджували активність ізоферменту кісткової фракції лужної фосфатази (BAP) та остеокальцину (ОКЦ) в сироватці крові. Оцінку стану активності резорбції кісткової тканини проводили шляхом визначення рівня тетрат-резистентної кислої фосфатази (ТРКФ) і С-кінцевих тілопептидів колагену I типу β-Cross Laps (β-Cl). Наукова новизна. Розширено уявлення про патогенетичні механізми несприятливих наслідків дентальної імплантації у хворих з різними варіантами генералізованого пародонтиту, асоційованого з цукровим діабетом 2 типу. Показано, що однією з основних причин, які негативно впливають на остеоінтеграцію імплантатів та їх подальше функціонування, є порушення мінеральної щільності кісткової тканини та кісткового метаболізму. Встановлено діагностичну та прогностичну цінність показників кісткової щільності та кісткового метаболізму, які дозволяють отримати додаткову інформацію про готовність хворих до дентальної імплантації, швидкість та спрямованість процесів остеоінтеграції імплантатів та їх подальше функціонування, що має важливе значення для визначення показань та протипоказань до проведення цього методу відновного лікування, підбору адекватної коригуючої терапії та моніторингу її ефективності. Показано важливу роль корекції порушень кісткового метаболізму на перед- та післяопераційному етапах дентальної імплантації, що дозволяє оптимізувати тактику ведення пацієнтів, які страждають на генералізований пародонтит, асоційований з цукровим діабетом другого типу. Доведено, що застосування комбінації, яка містить карбонат кальцію та осеїн-гідроксиапатитний комплекс, є патогенетично обґрунтованим методом, котрий підвищує мінеральну щільність кісткової тканини та активує кістковий метаболізм у хворих на цукровий діабет 2 типу. Встановлено, що динаміка змін кісткових маркерів мінеральної щільності тканини кістки дозволяє об'єктивно оцінювати результати дентальної імплантації у хворих на цукровий діабет 2 типу із супутньою остеопатологією. Практична значимість. Розроблено, обґрунтовано та впроваджено в практику алгоритм медикаментозної терапії при дентальній імплантації у пацієнтів з генералізованим пародонтитом, асоційованим з цукровим діабетом 2 типу, що передбачає використання морфогенетичного білка rhBMP-2 та осеїн-гідроксиапатитного комплексу остеогенону. Впроваджені в клінічну практику розроблені схеми медикаментозного лікування та профілактики дозволили підвищити ефективність дентальної імплантації, зменшити кількість постімплантаційних ускладнень, пов’язаних з дезінтеграцією дентальних імплантатів у пацієнтів зі складною комбінованою соматичною патологією