Наукова робота присвячена комплексному вивченню особливостей перебігу нітрозо-оксидативних процесів, стану про-/антиоксидантної рівноваги та кальцієвого гомеостазу ротової рідини з урахуванням віку, за умов часткової і повної втрати зубів та при заміщенні дефекту зубних рядів зубними протезами. Для досягнення мети обстежено 103 практично здорових людини віком від 18-ти до 89-ти років, які були розділені на групи спостережень за віковим критерієм (юнацький вік – 18-24 роки, період формування постійного прикусу; молодий вік – 25-44 роки, період сформованого постійного прикусу; середній вік – 45-59 років; похилий вік – 60-74 роки; старечий вік – 75-89 років) і стоматологічним статусом (обстежені з інтактними зубними рядами, частковими дефектами зубних рядів, повною втратою зубів та їх заміщенням різними видами зубних конструкцій), а також здійснювали динамічне спостереження впродовж адаптації до зубних протезів на 7-му, 14-ту та 30-ту добу після ортопедичного лікування. У результаті дослідження встановлено, що в осіб від юнацького до середнього віку вміст сірководню у ротовій рідині був стабільно високим, а з віком мав тенденцію до зниження (у пацієнтів похилого віку знизився на 14,23-15,57 %, р<0,05, старечого – на 14,75-24,08 %, р<0,05 щодо обстежених молодших вікових груп). Вміст нітрит-іону, суми нітритів і нітратів найнижчі у віці 18-45 років, зростаючи з віком на 57,31% - у 3,70 раза (р<0,05) щодо значень у пацієнтів юнацького і молодого віку. Такі зміни відбувалися на тлі пригнічення аргіназного шляху метаболізму L-аргініну, особливо в обстежених старечого віку (у них активність аргінази знизилась на 33,33 %, p<0,05 щодо значень у пацієнтів юнацького віку). Концентрація токсичного метаболіту оксиду азоту пероксинітриту вже у молодому віці на 27,27 % (р<0,05) перевищувала значення в осіб юнацького. Найбільша концентрація пероксинітриту встановлена у ротовій рідині пацієнтів похилого та старечого віку, перевищивши значення в обстежених юнацького на 36,23-47,74 % (р<0,05). Такі дані характеризують активацію нітрозативних процесів з віком, що суттєво підвищує ризики розвитку стоматологічної патології. Після заміщення дефектів зубних рядів на 7-й день у ротовій рідині зростає вміст сірководню (на 10,61-57,89 %, р<0,05), метаболітів оксиду азоту (на 12,16-41,45 %, р<0,05), продуктів ОМБ (на 51,49 - у 3,13 раза, р<0,01) і ліпопероксидації (на 36,36 - у 4,09 раза, р<0,05) на тлі пригнічення антиоксидантного потенціалу (зниження активності антиоксидантних ферментів на 16,74-53,85 %, р<0,05). На 14-ту добу інтенсивність нітрозо-оксидативного стресу знижується тільки за умов встановлення ПЗПП. Зокрема, при первинному ортопедичному лікуванні зменшується кількість продуктів ОМБ (на 25,09 %, р<0,05), при повторному – вмісту ДК (на 21,38 %, р<0,05) і ТБК-АП (на 24,21 %, р<0,05). На 30-ту добу спостереження має тенденцію до зниження, проте залишається високим рівень оксидативних процесів. Продукти ОМБ у ротовій рідині перевищують вихідні значення при встановленні мостоподібних протезів (МП) на 33,51 % (р<0,05), первинному виготовленні ЧЗПП – на 29,23 % (р<0,05) та ПЗПП – на 32,09 %, (р<0,05). Високий рівнь ліпідної пероксидації встановлено за умов заміщення дефектів МП та первинного встановлення ПЗПП – вміст ДК і ТБК-АП перевищують контрольні значення відповідно на 25,77 % (р<0,05) і 27,64 % (р<0,05) та на 93,47 % (р<0,05) і 43,19 % (р<0,05). Активність досліджуваних антиоксидантних ферментів на 14-ту добу спостереження знижена на 18,86-57,69 % (р<0,05), проте на 30-ту добу досягає контролю, крім активності СОД (знижена за умов повторного ортопедичного лікування ПЗПП на 22,79 %, р<0,05) і ГПР (пригнічена на 20,69 %, р<0,05 після встановлення МП). За таких умов на 7-му і 14-ту добу знижена активність ЛФ (на 21,99-42,53 %, р<0,05) на тлі активації КФ (на 20,30-31,69 %, р<0,05), кислотно-основна рівновага зміщена у бік ацидозу. На гігієнічні показники слизової оболонки ротової порожнини в найменшій мірі впливає встановлення МП. Підтверджено інформаційну цінність значень пероксинітриту у ротовій рідині в якості предиктора нітрозо-оксидативного стресу у ротовій порожнині. Встановлено діагностичну та прогностичну значимість якісної та кількісної характеристики сірководню в ротовій рідині для розвитку стоматологічної патології та в механізмах адаптації до зубних протезів. Ключові слова: стоматологічний статус, вікові групи, слизова оболонка ротової порожнини, гігієна ротової порожнини, повна і часткова відсутність зубів, дефекти зубних рядів, ортопедичне лікування, зубні протези, адаптація до зубних протезів, ротова рідина, біохімічні показники, газові медіатори, нітрозо-оксидативний стрес, антиоксидантна система, мінералізуючий потенціал. Галузь-Медицина.
