Під час виконання дисертаційної роботи було обстежено та надано спеціальне лікування 120 хворим (120 жінок) постменопаузального віку із атрофією коміркового відростка верхньої щелепи чи частини нижньої щелепи. Для порівняльного аналізу всіх хворих було поділено на 3 групи. До першої групи відносились 40 хворих, жінки у постменопаузальному періоді із атрофією коміркового відростка із показниками щільності кісткової тканини в межах норми, яким проводилось хірургічне лікування із використанням остеопластичного матеріалу «Cerabone» та резорбуючої бар'єрної мембрани «Jason». Другу групу склали 40 хворих, жінки у постменопаузальному періоді, із атрофією коміркового відростка верхньої щелепи чи частини нижньої щелепи та остеопенією, зі зниженою щільністю кісткової тканини, які лікувались розробленим нами способом, а саме із проведенням декортикації в ділянці краю коміркового відростка верхньої щелепи чи частини нижньої щелепи, прийомом осеїн-гідроксиапатитного комплексу «Остеогенон» всередину по 1 таблетці 830 мг 2 рази на добу упродовж 30 днів перед хірургічним втручанням, використанні остеопластичного матеріалу «Cerabone» та резорбуючої бар'єрної мембрани «Jason». У третю групу входили 40 хворих, жінки у постменопаузальному періоді із атрофією коміркового відростка та остеопенією, зі зниженою щільністю кісткової тканини яким проводилось хірургічне лікування із використанням остеопластичного матеріалу «Cerabone» та резорбуючої бар'єрної мембрани «Jason». Наукова новизна одержаних результатів. Доповнено дані про стан коміркового відростка верхньої щелепи та частини, кісткової тканини у хворих в постменопаузі. Запропоновано новий метод хірургічного лікування атрофії коміркового відростка верхньої щелепи та частини нижньої щелепи у жінок постменопаузального віку із використанням осеїн-гідроксиапатитного комплексу, остеопластичного матеріалу «Cerabone» та резорбуючої бар’єрної мембрани «Jason» та проведенням декортикації кісткової тканини. Оцінено ефективність хірургічного лікування атрофії коміркового відростка верхньої щелепи та частини нижньої щелепи у хворих в постменопаузі із проведенням декортикації в ділянці краю коміркового відростка верхньої щелепи чи частини нижньої щелепи, використанням осеїн-гідроксиапатитного комплексу, остеопластичного матеріалу «Cerabone» та резорбуючої бар’єрної мембрани «Jason» в поєднанні із остеопластичним матеріалом та бар’єрною мембраною.
На основі динаміки біохімічних показників, показників щільності кісткової тканини та рентгенологічних показників визначено схему найбільш ефективної корекції кальцієво-фосфорного обміну у хворих в постменопаузі з атрофією коміркового відростка верхньої щелепи та частини нижньої щелепи. Практичне значення отриманих результатів розширило знання про особливості перебігу атрофії коміркового відростка верхньої щелепи та частини нижньої щелепи у жінок постменопаузального віку, що має важливе значення для покращення хірургічного лікування. Завдяки проведеному комплексному дослідженню було розроблено та впроваджено алгоритм безпечного та ефективного використання остеопластичного матеріалу та резорбуючої бар'єрної мембрани разом з осеїн-гідроксиапатитним комплексом для жінок постменопаузального віку з остеопенією та зниженою щільністю кісткової тканини щелеп. Використання осеїн-гідроксиапатитного комплексу призводило до активізації роботи остеобластів та зменшення роботи остеокластів, що поліпшувало процес ремоделювання кісткової тканини. Використання цього алгоритму в клінічній практиці дозволить підвищити ефективність хірургічного лікування атрофії кісткової тканини щелеп. На основі лабораторних даних підтверджено рекомендації щодо використання осеїн-гідроксиапатитного комплексу, як допоміжного препарату при лікуванні атрофії коміркового відростка верхньої щелепи чи частини нижньої щелепи у жінок постменопаузального віку з остеопенією та зниженою щільністю кісткової тканини. Результати рентгенологічного дослідження, з використанням ортопантомограми та конусно-променевої комп’ютерної томографії, можуть використовуватись для вивчення стану коміркового відростка верхньої щелепи чи частини нижньої щелепи та особливостей перебігу атрофії. Зокрема, використання даних методів допомагає обрати методику хірургічного лікування, для збільшення ефективності та успішності у післяопераційному періоді. Науково обгрунтовано доцільність визначення щільності кісткової тканини щелеп з метою прогнозування подальшого лікування атрофії коміркового відростка верхньої щелепи чи частини нижньої щелепи у жінок постменопаузального віку. Також встановлено, що використання осеїн-гідроксиапатитного комплексу покращує показники щільності кісткової тканини щелеп. Ключові слова: атрофія, хірургічне лікування атрофії, остеопластика, остеопластичні матеріали, бар’єрна мембрана, декортикація кісткової тканини щелеп, реабілітація, пародонтит. Галузь-Медицина.
