У дисертації комплексно досліджується церковно-релігійна та громадська діяльність митрополита Української автокефальної православної церкви в діаспорі Анатолія Дублянського (1912–1997).
В історичній науці важливими залишаються дослідження з біографістики. Учені, залучаючи сучасні підходи та широкий методологічний інструментарій, повернули із забуття імена багатьох громадських, культурних та церковних діячів. До когорти духовних провідників українського народу справедливо зараховуємо митрополита УАПЦ в діаспорі Анатолія Дублянського. Увага до постаті ієрарха є надзвичайно актуальною, адже він закарбував своє ім’я в українській культурі як краєзнавець та музейний працівник, а в роки війни та в післявоєнний еміграційний період свого життя – як активний діяч УАПЦ в діаспорі: трудився парафіяльним священником, редактором офіційного видання УАПЦ в діаспорі «Рідна Церква», церковним адміністратором, а пізніше єпископом у Західній Європі. Вивчення біографічних даних митрополита Анатолія становить велику цінність для дослідження громадсько-політичного, культурного, наукового та релігійного життя як в Україні, так і за її межами, в діаспорі.
Джерельна база роботи є репрезентативною, цілком достатньою для реалізації поставлених завдань і представлена передусім творчою спадщиною А. Дублянського, документальними і наративними джерелами з архівів України та США, бібліотек, періодичної преси України та української діаспори Західної Європи. Значна частина джерел, яка висвітлює діяльність митрополита Анатолія та життя української діаспори, введена до наукового обігу вперше.
Наукова новизна результатів дисертації полягає в тому, що вперше доведено: упродовж 1930–1940-х рр. А. Дублянський став одним із найбільш продуктивних дослідників і популяризаторів українського історичного краєзнавства, вивчаючи пам’ятки Волині, актуалізуючи біографії видатних діячів краю; виявлено і підтверджено, що А. Дублянський ініціював збереження колекції картин князів Радзивилів з їхнього родинного замку в Олиці та передачу їх у фонди Волинського краєзнавчого музею; з’ясовано, що А. Дублянський у роки війни зв’язався із О. Косач-Кривинюк та наполіг на записі нею спогадів про Лесю Українку (були надруковані в газеті «Український голос»); охарактеризовано всі спектри краєзнавчої публіцистики А. Дублянського в міжвоєнний період та роки німецької окупації; підтверджено, що журнал «Рідна Церква», видання якого ініціював і здійснював А. Дублянський, став офіціозом УАПЦ в Західній Європі, відіграв роль інформаційної платформи православного українства у світі, слугував чинником мобілізації вірних в еміграції, став джерелом важливих відомостей про розвиток української церкви в діаспорі; доведено, що митрополит Анатолій Дублянський став духовним лідером православної української спільноти в Західній Європі упродовж 70–90-х рр. ХХ ст.; досліджено погляди митрополита Анатолія щодо інституалізації та автокефалії Української православної церкви. Також удосконалено та доповнено аргументацію чинників, що зумовили релігійну й національну ідентифікацію А. Дублянського; уточнено низку вузлових біографічних моментів із життя А. Дублянського; укладено найбільш повний на теперішній час список краєзнавчих публікацій А. Дублянського. Подальшого розвитку набули: теза, що початок церковно-релігійної діяльності А. Дублянського був пов’язаний із участю в роботі Товариства імені Петра Могили та раді при митрополитові Полікарпі Сікорському; твердження, що саме А. Дублянський наполіг на створенні українського православного церковно-релігійного журналу «Рідна Церква», який пізніше упродовж кількох десятиліть виконував роль єднальної ланки між ієрархією, духовенством та паствою.
Концептуальні узагальнення, фактологічний матеріал наукової роботи можуть бути використані при підготовці узагальнювальних і довідкових праць з історії України, історії Церкви, української діаспори, краєзнавчих видань, а також заслуговують на їх включення як складової різноманітних курсів та спецкурсів у закладах освіти різного рівня.
Ключові слова: митрополит Анатолій Дублянський, Українська автокефальна православна церква, діаспора, духовенство, краєзнавча спадщина, громадська діяльність, церковно-релігійне життя.
