Дисертацію присвячено вирішенню проблеми формування гендерної культури студентів аграрних закладів вищої освіти. Метою роботи є визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування гендерної культури студентів аграрних закладів вищої освіти.
Інтеграція України у світовий та європейський соціокультурний простір передбачає досягнення рівноправності за ознакою статі, як умову сталого розвитку економіки, соціальної та культурної сфер життя суспільства. Важливим завданням є формування в особистості гендерної культури, що охоплює всі сфери соціальних відносин. Сучасна система вищої освіти спрямована на виховання нового покоління фахівців, які б поєднували професіоналізм з гуманістичними цінностями, загальною та гендерною культурою, від яких залежить вирішення проблем міжособистісної взаємодії, побудова ефективної траєкторії особистісного та кар’єрного зростання й досягнення економічної стабільності суспільства. У першому розділі дисертації – «Теоретичні засади формування гендерної культури студентів» – встановлено, що державна гендерна політика в Україні регулюється нормативно-правовими актами наднаціонального та національного рівнів; основою для імплементації ідей гендерної рівності, гендерної культури в суспільні відносини та в cиcтему вищої ocвіти України постають ратифіковані міжнародні та вітчизняні законодавчі акти і нормативно-правові документи. З᾿ясовано, що у науковому просторі царина гендерних питань актуалізує механізми реалізації гендерного підходу: збір та аналіз інформації про гендер; проведення гендерного аналізу; досягнення гендерного паритету в державному управлінні; організація гендерної освіти. Підтримано необхідність поширення політики «гендерної пріоритезації» (gender mainstreaming), що передбачає інтеграцію аспекту забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків у різні сфери суспільного життя, і в систему освіти, зокрема.
Здійснено цілісний аналіз наукових досліджень у контексті актуалізації гендерного підходу в освіті та конкретизовано зміст основних понять, пов’язаних з гендером: культура, гендерна культура, формування гендерної культури, гендерне виховання, позааудиторна робота. Проаналізовано особливості гендерного підходу в освіті, що грунтуєтьcя нa педaгoгічнoму знaннi та постає площиною для формування гендерної культури студентів через: розширення соціалізації особистості у професійному, громадському та сімейному житті; здійснення прямого чи опосередкованого професійного педагогічного впливу на розвиток та формування особистості; створення гендерночутливого середовища; надання егалітарних настанов, орієнтацій, зразків, моделей поведінки; побудову рівноправних міжособистісних взаємин; гармонізацію взaємoдiї нa пiдcтaвaх егaлiтaризму; сприяння самовизначенню щодо ролі та місця особистості в суспільному виробництві, професійній кар’єрі та житті. У другому розділі дисертації – «Організаційно-педагогічні умови формування гендерної культури студентів у навчально-виховній роботі аграрних закладів вищої освіти» – визначено особливості формування гендерної культури студентів аграрних закладів вищої освіти, організаційно-педагогічні умови, компоненти, критерії та показники сформованості гендерної культури студентів аграрних закладів вищої освіти. Уточнено, що основними шляхами набуття необхідних знань, умінь та навичок з гендерної проблематики в умовах закладу вищої освіти є включення гендерної складової до змістової частини навчального процесу та позааудиторної роботи.
Професійний педагогічний вплив передбачає усвідомлення мети, завдань, принципів формування гендерної культури, врахування особливостей становлення особистості студента і психологічних особливостей гендерної поведінки молоді, а саме: становлення гендерної ідентичності, пошук себе в реалізації соціальних ролей, вибір форм поведінки, пов'язаних зі сприйнятливістю до соціальних проблем, зокрема й гендерних, розвиток відповідальності, прояв емоційного та ціннісного ставлення до мужності та жіночності, виявлення готовності до шлюбних взаємин, формальна підтримка гендерної рівності та реальне відтворення традиційних моделей поведінки, намагання відповідати стереотипам й одночасно виявляти індивідуальність, розбіжності життєвих цінностей юнаків та дівчат, недостатній рівень гендерної чутливості, прояв гендерної сегрегації під час вибору професії тощо.
