Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності прогнозування карієсу зубів у осіб різного віку шляхом оптимізації підходів за рахунок удосконалення визначення структурно-функціональної кислотостійкості емалі та її функціональної компоненти за тестом емалевої резистентності з урахуванням вікових та топографічних особливостей та застосування комп’ютерних нейромережевих технологій. Проведений ретроспективний аналіз статистичних звітів про роботу дитячої стоматологічної служби міста Краматорська Донецької області за період з 2006 до 2016 року встановив, відповідно до критеріїв ВООЗ, середній рівень поширеності та інтенсивності карієсу зубів серед дитячого населення міста. Аналіз медико-статистичних форм обліково-звітної документації стоматологічної служби міста за період з 2008 до 2017 року виявив зменшення показників загальної кількості відвідувань лікарів-стоматологів дорослими мешканцями міста та кількості встановлених пломб. Доповнені наукові дані щодо вікових та топографічних характеристик структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів різних груп, яку визначали за тестом емалевої резистентності. У результаті клінічних досліджень встановлено, що в обстежених віком 6-7, 12-15 та 35-44 роки показник структурно-функціональної кислотостійкості емалі достовірно погіршується у напрямку від ріжучого краю центрального різця та ікла, а також горбика другого премоляра верхньої щелепи до пришийкової області цих зубів, у той же час, як в осіб віком 55-70 років такі достовірні відмінності стосувалися тільки показників структурно-функціональної кислотостійкості емалі у пришийковій ділянці усіх досліджуваних зубів. Вивчена динаміка функціональної компоненти структурно-функціональної кислотостійкості емалі залежно від вікових та топографічних характеристик. У дітей віком 6-7 та 12-15 років виявлені достовірні відмінності показників функціональної компоненти при визначенні її на різних рівнях вестибулярної поверхні одного й того ж зуба. В осіб віком 35-44 та 55-70 років достовірно відрізнялися від інших лише визначені у пришийковій області показники функціональної компоненти. Досліджені топографічні особливості реституції емалі зубів після дозованого кислотного впливу в умовах її ізоляції від ротової рідини. Доведено, що за таких умов реституція емалі, яка здійснюється за рахунок центробіжного переміщення зубної рідини, що забезпечує функціональну компоненту її структурно-функціональної кислотостійкості, у дітей віком 6-7 і 12-15 років та дорослих віком 35-44 роки більш швидко відбувається у ділянці екватора та шийки досліджуваних зубів, ніж у ділянці ріжучого краю. Доведена можливість прогнозування карієсу зубів не тільки за показником структурно-функціональної кислотостійкості емалі, визначеним за тестом емалевої резистентності на верхньому центральному різці, але й за показником структурно-функціональної кислотостійкості на іклі та другому премолярі верхньої щелепи, однак ефективність такого прогнозування є нижчою. Розроблено спосіб прогнозування карієсу зубів з застосуванням програмного продукту на основі комп’ютерних нейромережевих технологій з урахуванням п’яти клінічних показників, зокрема, віку пацієнта, інтенсивності ураження зубів карієсом, стану гігієни порожнини рота, структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів за тестом емалевої резистентності та її функціональної компоненти. Спосіб дозволяє прогнозувати кількість каріозних уражень через 1 рік в осіб різного віку з ефективністю, загалом, 85,68%. Найбільш високу точність прогнозу побудована нейромережева модель демонструє у дітей віком 6-7 років, у яких ефективність прогнозування становила 92,82%, у дітей 12-15 років зазначений показник дорівнював 90,19%, в осіб віком 35-44 роки він виявився дещо гіршим – 68,46%, внаслідок чого можливі певні обмеження щодо застосування даної комп’ютерної програми для прогнозування карієсу зубів в осіб старшого віку. За рахунок нейромережевих технологій запропонована програма здатна до самонавчання, у зв’язку з цим, ефективність прогнозування зі збільшенням бази клінічних даних буде підвищуватись.
