Дисертаційна робота присвячена дослідженню пренатального розвитку і синтопії структур міжребрових просторів (МП) людини. У дисертації встановлена індивідуальна та вікова анатомічна мінливість скелету грудної клітки, фасціально-м’язових і судинно-нервових утворень МП у плодовому періоді онтогенезу людини.
Дослідження проведено на 118 препаратах зародків, передплодів і плодів людини. У роботі застосовано комплекс адекватних морфологічних методів дослідження.
В результаті проведеного дослідження з’ясовано, що процес формування і пренатального становлення морфо-функціональної системи МП людини відбувається у тісному корелятивному зв’язку з ембріогенезом та по-етапним ускладненням будови кісткових, фасціально-м’язових і судинно-нервових структур МП.
Особливості розвитку міжребрових нервів та ускладнення нервово-тканинних взаємовідношень у 5-тижневих зародків людини відіграють важливе значення у нормальному формоутворювальному процесі як складових МП, так і морфогенезу грудної клітки в цілому. Становлення галуження міжребрових нервів (МН) (формування зв’язків, сполучних, обхідних і м’язових гілок, гілок до внутрішньої грудної артерії (ВГА) тощо)) розпочинається на 6-му тижні внутрішньоутробного життя людини (зародки 9,5-10,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД)) та випереджає формування їхньої внутрішньостовбурової структури у 9-тижневих передплодів (34,0-37,0 мм ТКД).
У плодів людини встановлено асиметрію правого і лівого пригруднинних судинно-нервових пучків, яка полягає у відмінностях довжини та синтопії внутрішніх грудних судин і пригруднинного нерва, асиметрії початку ВГА та мінливості топографії гілок її ребрової частини. З 4-го по 10-й місяць внутрішньоутробного розвитку (ВУР) довжина правої ВГА збільшується з 19,07±3,30 мм до 77,00±4,47 мм, а довжина лівої ВГА з 18,71±2,52 мм до 74,94±3,78 мм, зростаючи, в середньому, в 4 рази. Від рівня хряща VII ребра до IV-III МП (справа) і до III-II МП (зліва) ВГА супроводжуються, як правило, двома однойменними венами. У плодів 7-10 місяців злиття присередньої і бічної внутрішніх грудних вен (ВГВ) у загальний стовбур вени справа і зліва переважно асиметричне та відбувається на різних скелетотопічних рівнях: у III МП (61,9% справа та 64,29% зліва), у II МП (14,29% справа, 25% зліва), у IV МП (23,81% справа та 7,14% зліва), у I МП (3,57% зліва).
Упродовж плодового періоду розвитку людини виявлено варіабельність топографії та асиметрію стовбурів МН і їхніх гілок, передніх і задніх міжребрових судин справа та зліва. Складові міжребрового судинно-нервового пучка залежно від порядкового номеру МП та відділів грудної або черевної стінок мають свої топографо-анатомічні особливості. Стовбури суміжних МН та задніх міжребрових судин з’єднуються між собою за допомогою сполучних гілок. МН переважно на рівні середньої пахвової лінії розгалужуються на передні та бічні м’язово-шкірні гілки.
При морфометричному дослідженні виявлено найбільшу ширину II МП, при цьому впродовж плодового періоду людини ширина правого II МП по пригруднинній лінії зростає з 2,14±0,24 мм до 8,69±0,92 мм, а ширина лівого МП – з 1,97±0,26 мм до 8,14±0,93 мм, збільшуючись у 4,1 раза. У плодів 4-6 місяців встановлено найбільшу ширину трьох верхніх МП по правій і лівій пригруднинним лініям, у плодів 7-10 місяців – II і III МП по пригруднинним і середньоключичним лініям, II, IV і VII МП по заднім пахвовим та лопатковим лініям. Ширина МП переважає висоту відповідних ребер по вищезазначеним лініям.
