1. Об’єкт – почуття цінності власного життя в юнацькому віці; мета – розкрити структуру, динаміку і предиктори прояву почуття цінності власного життя у студентів; методи – теоретичні (аналіз, систематизація та узагальнення), емпіричні, математико-статистичні методи обробки даних; новизна – вперше виявлені вікові та статеві особливості прояву та підстави для переживання почуття цінності власного життя у студентів; вперше встановлені варіанти смислових систем, які відтворюються в асоціативному експерименті і беруть участь у визначенні спрямованості переживання почуття цінності власного життя; вперше виявлені компоненти структури переживання почуття цінності власного життя – «влада, статус, багатство», «оптимізм», «здоров’я», «самоконтроль, інформація, саморозвиток», «близькі стосунки, сім’я, затребуваність», «дистанціювання від людей»; вперше встановлено систему темпоральних (образи майбутнього, позитивного минулого, гедоністичного сьогодення), когнітивних (базисні переконання у справедливості, контролі, позитивності образу Я), емоційних (відсутність ознак вегетативності, емоційного виснаження, авантюризму), мотиваційних (відсутність схильності укладання власного життя в вузькі рамки, схильність досягнути досконалості та невразливості, потреба у партнері, що керує), поведінкових (залученість, копінг-стратегії «пошук соціальної підтримки», «уникнення», «емоція», «вирішення завдань») та екзистенційно-смислових (самодистанціювання) предикторів, які детермінують тип переживання почуття цінності власного життя у студентів («зближення» чи «дистанціювання»); уточнено комплекс методик психодіагностики структури почуття цінності власного життя; розроблено та стандартизовано авторський опитувальник компонентів почуття цінності власного життя у студентів; уточнені вікові особливості прояву предикторів почуття власного життя у студентів; уточнено психологічний конструкт «типи переживання почуття власного життя у студентів («зближення» і «дистанціювання»)»; розширено уявлення про критерії неоптимальності переживання почуття цінності власного життя у студентів; розширено уявлення про шляхи оптимізації почуття цінності власного життя у студентів (переорієнтація з дистанціювання на зближення з іншими людьми); набули подальшого розвитку засоби психологічного супроводу процесу зміцнення почуття цінності власного життя у студентів за допомогою соціально-психологічного тренінгу; результати – розроблено психодіагностичний комплекс для вивчення почуття цінності власного життя; побудовані регресійні моделі для прогнозування типу переживання почуття цінності власного життя у студентів; розроблена програма психолого-педагогічного супроводу, для оптимізації переживання цінності власного життя за рахунок розвивального впливу на когнітивну, емоційно-вольову, мотиваційну та смислову сферу особистості студента. Положення і результати роботи можуть бути використані у ході професійної підготовки та підвищенні професійного рівня практичних психологів. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес закладів вищої освіти України; галузь – психологія.
