У дисертації досліджено проблему формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів.
Аргументовано суть і змістові характеристики базових понять дослідження «відносини», «міжособистісні відносини», «гармонія», «гармонійні міжособистісні відносини» на основі чого сформульовано авторське визначення феномена «гармонійні міжособистісні відносини майбутніх учителів початкових класів» – інтегроване особистісне утворення, яким відображається спроможність молодих людей до самоцінного контакту й виражається в ціннісному, емоційно-чуттєвому ставленні до іншого й самого себе, виявленні духовно-інтелектуальної сутності особистості й дотриманні нею моральних, етичних принципів, норм поведінки в ситуаціях міжособистісної взаємодії. Конкретизовано структуру гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів, що є комплексним утворенням і складається із чотирьох компонентів, а саме: мотиваційного, когнітивного, афективного та інтеракційного. Висвітлено специфіку процесу формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів – складного й багатогранного, що розкривається крізь призму усвідомлення едукаційного потенціалу освітнього процесу педагогічних закладів вищої освіти щодо формування гармонійно розвиненої особистості в цілому й гармонійних міжособистісних відносин майбутніх фахівців зазначеного профілю зокрема, передбачає урахування закономірностей і принципів при його організації, формулювання основної наскрізної мети, усвідомлення ролі управлінсько-викладацького складу закладів вищої освіти (агентів змін) і завдань, що на них покладаються, осмислення змісту професійної підготовки, виховання та специфічного змісту, що продукується структурними компонентами гармонійних міжособистісних відносин (мотиваційним, когнітивним, афективним, інтеракційним), модернізацію форм організації освітнього процесу завдяки добору ефективного виховного методичного інструментарію, засобів виховного впливу на загальну культуру, свідомість, духовність та особистісні якості майбутніх учителів початкових класів. На підставі ґрунтовного аналізу досліджуваного явища як динамічного інтегративного особистісного утворення, визначено такі основні критерії та їх показники: мотиваційно-ціннісний, духовно-пізнавальний, емоційно-вольовий та поведінково-дієвий. Доведено, що динаміка сформованості гармонійних міжособистісних відносин у майбутніх учителів початкових класів виявлятиметься у трансформації рівнів (від низького до високого), якими відображаються позитивно-значимі зміни в розвитку мотиваційно-ціннісної, духовно-пізнавальної, емоційно-вольової, поведінково-дієвої сфер особистості. Розроблено комплексну діагностику задля виявлення рівня сформованості досліджуваного явища за кожним із визначених критеріїв і їх відповідними показниками, яка включає стандартизовані, авторські та власні розробки діагностичних методик. Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування гармонійних міжособистісних відносин майбутніх учителів початкових класів, що представлена такими блоками: цільовим, теоретико-методологічним, змістовним, організаційно-дієвим, діагностично-коригувальним.
Основними положеннями й одержаними результатами дисертаційної роботи можна послуговуватися в процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів, зокрема при плануванні та проведенні різноманітних едукаційних форм аудиторної й позааудиторної роботи, для змістового наповнення навчальних і виробничо-практичних видань. Матеріал дисертації може слугувати базисом для проведення теоретичних й експериментальних досліджень у галузі теорії і методики як професійної освіти, так і професійного виховання.
