Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту до організації дозвіллєво-рекреаційної діяльності в закладах вищої освіти, а саме: 1) зміцнення мотиваційного потенціалу та формування ціннісної установки на необхідність ведення здорового стилю життя, організацію дозвіллєворекреаційної діяльності; 2) інтегральне поєднання традиційних методів навчання з інноваційними, спрямованими на активізацію професійної мобільності та моделювання професійних ситуацій, пов’язаних з дозвіллєворекреаційною діяльністю майбутніх бакалаврів фізичного виховання і спорту; 3) збагачення професійно-творчого досвіду та підвищення рівня педагогічної майстерності майбутніх бакалаврів у процесі залучення до організації дозвіллєво-рекреаційної діяльності; уточнено сутність поняття «формування готовності майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту до організації дозвіллєво-рекреаційної діяльності»; особливості стилю життя здобувачів вищої освіти та визначення їх мотиваційних пріоритетів в дозвіллєво-рекреаційній діяльності; удосконалено зміст, форми і методи організації і здійснення дозвіллєво-рекреаційної діяльності засобами оздоровчого фітнесу, що має на меті підвищення якості професійної підготовки бакалаврів з фізичної культури і спорту в закладах вищої освіти; подальшого розвитку набули наукові положення щодо методології, змісту фахової підготовки бакалаврів фізичної культури і спорту; підходів до визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту до організації дозвіллєворекреаційної діяльності, до розробки діагностичного інструментарію дослідження.
Практичне значення отриманих результатів полягає в їхній достатній готовності до впровадження в освітній процес закладу вищої освіти; розробці авторської моделі, робочої програми та методичного забезпечення навчальної дисципліни основного циклу підготовки бакалаврів: «Рекреаційно-рухова активність та фізкультурно-спортивна реабілітація» (180 годин, 6,0 кредитів ECTS); силабусів до вибіркових дисциплін: «Спортивні ігри з рекреаційною та оздоровчою спрямованістю» (90 годин, 3,0 кредити ECTS); «Нетрадиційні види спорту» (90 годин, 3,0 кредити ECTS); освітньої програми курсу з підвищення кваліфікації учителів фізичної культури/викладачів/тренерів «Дозвіллєво-рекреаційна діяльність», що складалася з п’яти модулів та була розрахована на 150 годин (5,0 кредитів ECTS).
Результати дослідження можуть бути використані під час розробки робочих програм навчальних дисциплін, курсів та навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх бакалаврів фізичної
культури і спорту до організації дозвіллєво-рекреаційної діяльності; у процесі навчання бакалаврів, організації тренерської практики (виробничої), позааудиторній, самостійній діяльності студентів, що забезпечують самоорганізацію та конкурентоспроможність, прояв високого рівня професійної майстерності; у системі підвищення кваліфікації учителів фізичної культури/викладачів/тренерів; при розробці навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій та стати базою для подальших наукових розвідок.
Ключові слова: готовність, формування готовності, майбутні бакалаври фізичної культури і спорту, дозвілля, рекреація, організація дозвіллєворекреаційної діяльності, процес професійної підготовки, педагогічні умови формування готовності майбутніх бакалаврів фізичної культури і спорту до організації дозвіллєво-рекреаційної діяльності.
