Арутюнян З. А. Профілактика та лікування контрактур після первинного ендопротезування колінного суглоба.

Ендопротезування є досить ефективним і поширеним методом лікування хворих з тяжкою патологією колінних суглобів, проте проблема контрактур у післяопераційному періоді залишається невирішеною. Найефективнішим методом лікування пацієнтів із контрактурами колінного суглоба після первинного ендопротезування є кінезіотерапія. У той же час вплив засобів реабілітації на структурно-функціональний стан оперованого колінного суглоба та опорно-рухової системи в цілому є одним з найбільш недостатньо вивчених аспектів післяопераційного ведення пацієнтів після тотального ендопротезування колінного суглоба, і немає доказів, що підтверджують ефективність відомих раніше передопераційних або післяопераційних реабілітаційних заходів. Метою роботи стало: Підвищити ефективність профілактики та лікування контрактур колінного суглоба після первинного ендопротезування. Об’єкт дослідження – контрактури колінного суглоба після первинного ендопротезування. Методи дослідження: клінічний; рентгенологічний; біохімічний; електроміографічний; біомеханічний; статистичний. Розроблено та використано на практиці діагностичні критерії визначення вірогідності розвитку післяопераційних ускладнень у вигляді контрактур після ендопротезування колінного суглоба. Доведено ефективність застосування статографії для вчасного запобігання розвитку контрактур після ендопротезування колінного суглоба з визначенням необхідних реабілітаційних заходів, а також контролю їх результатів. Вдосконалений комплекс реабілітаційних вправ для профілактики та лікування хворих з контрактурами колінного суглоба після його первинного ендопротезування дозволив підвищити ефективність лікування цих пацієнтів через запобігання виникненню контрактури шляхом відновлення та зміцнення м'язів та сухожиллів, від яких безпосередньо залежить функція колінного суглоба, з акцентуванням навантажень на чотириголовий м’яз стегна. Розроблено практичні рекомендації для профілактики розвитку та лікування контрактур після первинного ендопротезування колінного суглоба. Наукова новизна одержаних результатів: За допомогою електроміографічного дослідження визначено стан м’язів згиначів та розгиначів колінного суглоба після його первинного ендопротезування, доведено, що найбільш важливим для профілактики та лікування контрактури є чотириголовий м’яз стегна. За допомогою біохімічного дослідження визначено маркери (глікопротеїни, хондроїтинсульфати, активність лужної фосфатази та ШОЕ), що вказують на можливість виникнення контрактур. Шляхом біомеханічного дослідження з’ясовано особливості опорно-кінематичної функції нижньої кінцівки до та після первинного ендопротезування колінного суглоба у пацієнтів з контрактурою, а також у волонтерів із фіксованим за допомогою ортеза колінним суглобом. Результати дисертаційної роботи впроваджені в клінічну практику державної установи «Інститут патології хребта та суглобів ім. професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України», 411 військового клінічного госпіталю (Військово-медичний клінічний центр Південного регіону), Харківської обласної клінічної лікарні, комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17" Харківської міської ради (17-а міська клінічна багатопрофільна лікарня).. Галузь використання – медицина (травматологія та ортопедія).