Скорик І. О. Відновлення розгинального апарата колінного суглоба за умов модульного ендопротезування проксимального відділу великогомілкової кістки (експериментально-клінічне дослідження).

Сьогодні найефективнішим методом лікування пацієнтів із пухлинами проксимального відділу великогомі є видалення пухлини «en block» зі заміщенням післярезекційного дефекту модульним пухлинним ендопротезом. Проте кількість ускладнень залишаться значною (від 40 % до 70 % у терміни від 5 до 15 років після операції), серед них на неспроможність розгинального апарата колінного суглоба припадає близько 5,8-12 %. Метою роботи стало: підвищити функціональні результати хірургічного лікування хворих на злоякісні пухлини проксимального відділу великогомілкової кістки шляхом удосконалення методики заміщення післярезекційних дефектів модульними ендопротезами та реконструкції розгинального апарата стегна. Об’єкт дослідження – хірургічне лікування хворих із пухлинами проксимального відділу великогомілкової кістки за допомогою модульних ендопротезів. Методи дослідження: клінічні; променеві (рентгенографія, спіральна комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія); ретроспективний аналіз ; біомеханічний; експериментального моделювання та гістологічний; статистичний. Уточнені показання та протипоказання до виконання модульного пухлинного ендопротезування проксимального відділу великогомілкової кістки, запропоновано удосконалений метод хірургічного втручання, що дає змогу покращити функціональний результат і мінімізувати кількість ускладнень хірургічного лікування у системі комплексної терапії хворих на злоякісні пухлини проксимального відділу великогомілкової кістки. Запропоновано методику рефіксації розгинального апарата колінного суглоба на модуль ендопротеза, що дозволяє реалізовувати ранню функцію колінного суглоба та відновлювати осьове навантаження на кінцівку. Оптимізовано та впроваджено в клінічну практику варіанти відновлення розгинального апарата колінного суглоба та м’якотканинного дефекту залежно від обсягу видалення пухлин великогомілкової кістки. Наукова новизна одержаних результатів: Уперше на фізичній біомеханічній моделі досліджено величини навантаження на розгинальний апарат колінного суглоба свині та встановлено, що кріплення зв’язки наколінка до великогомілкової кістки з використанням мікропористого поліетилентерефталату є в 1,4 раза (р < 0,01) міцнішим, ніж фіксація нейлоновою стрічкою. Уперше на підставі вивчення в експерименті in-vivo морфологічних особливостей регенерації зв’язки наколінка мікропористий поліетилентерефталат визначено як оптимальний матеріал покриття модульного ендопротеза для фіксації розгинального апарату колінного суглоба. Доведено утворення сухожилкоподібної тканини в зоні травми зв’язки наколінка та найменший прояв деструктивних змін у ній на всіх термінах спостереження в разі фіксації на мікропористому поліетилентерефталаті порівняно з титаном з або без покриття з корундової кераміки (p < 0,001). На підставі ретроспективного аналізу клінічного матеріалу та даних літератури визначено, що неспроможність розгинального апарата колінного суглоба займає друге місце за частотою (від 5,8 до 12 %) серед ускладнень модульного пухлинного ендопротезування проксимального відділу великогомілкової кістки після перипротезної інфекції (від 11 до 36 %). Використання розробленої методики реконструкції розгинального апарата колінного суглоба дало змогу уникнути його неспроможності в ранньому та пізньому післяопераційному періоді після первинного модульного ендопротезування проксимального відділу великогомілкової кістки за умов повного навантаження на прооперовану кінцівку та без використання зовнішніх фіксаторів кінцівки. Результати дисертаційної роботи впроваджені в наукову та клінічну роботу Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України», клінічну практику КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна травматологічна лікарня», КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова» Харківської міської ради, Національного інституту раку МОЗ України. Галузь використання – медицина (травматологія та ортопедія).