Селіверстова Г. С. Хаос як предмет соціальної філософії

У кваліфікаційній науковій праці представлено результати дослідження проблеми хаосу як предмета соціальної філософії. Проведено історико- філософський аналіз поняття хаосу у міфологічній і філософській думці, починаючи від періоду античності – до сучасної постнекласичної філософії, виділено його суттєві сенси й значення. Розглянуто становлення природничо- наукових теорій, пов'язаних з вивченням процесів хаотизації у природних об'єктах та окреслено загальні характеристики інтерпретації цих процесів. Виявлено теоретико-методологічні основи досліджень соціального хаосу у соціальній синергетиці. Визначено роль хаосу і механізмів хаотизації соціальної реальності на підставі теорії соціальної самоорганізації, запропонованої у вітчизняній соціально-філософській думці XXI ст. Обґрунтувано можливість психосинергетичного підходу до дослідження соціальної реальності з використанням моделі «психомірної системи / середовища», що запропонована у психосинергетиці. Розкрито теоретичний і евристичний потенціал психосинергетичних стратегій (розробок і методик) взаємодії з соціальним хаосом з позицій самоорганізації особистості і суспільства.