Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 – Філософія (Галузь знань 03 – Гуманітарні науки). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2023.
Дисертація присвячена питанню пошуків особистісної автентичності в контексті метамодерної культурно-філософської парадигми. В роботі встановлено особливості зародження метамодерної автентичності під впливом головних положень та ідейного наповнення політичного метамодернізму Ганзі Фрайнахта, досліджено дивідуальну природу особистості, запропоновано концепцію придбаної автентичності, висунуто маніфест, що доповнює роботу авторським поглядом на місце автентичності та метамодернізму в Україні.
На нашу думку, пошук автентичності є лейтмотивом метамодернізму, зокрема політичного метамодернізму Ганзі Фрайнахта. Суспільство потребує оновлення, пов’язаного з необхідністю витримувати поляризованість світу, коливання суспільних настроїв та свідомо формувати власну індивідуальність та автентичність під впливом соціальних, екологічних, економічних та військово-політичних викликів в Україні та світі. На підставі цього виникає необхідність дослідити вплив метамодерністського самовідчуття та світосприйняття на формування нової автентичності.
Метою дисертаційної роботи є вивчення особистісної автентичності в контексті метамодерну, як культурно-філософської та соціально-політичної парадигми. Об’єктом дослідження є метамодернізм як соціально-філософська парадигма, а предметом – перспективи тлумачення пошуків особистісної автентичності, що виникають в метамодерній парадигмі.
Концепція автентичності розглядається в дисертації як соціальний конструкт, тобто результат інтерсуб’єктивної, трансперсональної взаємодії між людьми, які починають контактувати одне з одним інакше, порівняно з періодами панування традиційного, модерного та постмодерного культурних кодів. Метамодернізм розширює наші поглядах на духовність, суспільство, естетику, науку, релігію й сприяє формуванню гідного трибу життя у ХХІ столітті, зумовленого, з одного боку, труднощами, а з другого боку, нечуваним прогресом цього століття.
Наукова новизна отриманих результатів:
1. Відстежено розвиток метамодерної парадигми та встановлено сфери вивчення метамодерних тенденцій на основі рецепції метамодерних ідей у працях вітчизняних дослідників. Описано еволюцію поняття метамодернізм у вітчизняній науковій думці;
2. Уперше проаналізовано особистісну автентичність в межах метамодерної культурно-філософської парадигми, зокрема у політичному метамодернізмі Ганзі Фрайнахта;
3. Проведено порівняння шестивимірної моделі нерівності у політичному метамодернізмі Ганзі Фрайнахта та концепцію епохи доступу Джеремі Ріфкіна;
4. Вперше введено до наукового обігу концепцію «придбана автентичність» на основі дослідження місця ідеалу автентичності в рекламі та особливостей його експлуатації для продажу різноманітних товарів та послуг;
5. Вперше досліджено монографічні праці Ганзі Фрайнахта на предмет формування нових рис особистісної автентичності в контексті політичного метамодернізму;
6. Проаналізовано теорію дивідуації в політичному метамодернізмі на основі розбору поняття «дивід», який розглядається крізь призму трансперсональної психології у частковій відповідності до постулатів цього напрямку, а також запропоновано визначення поняття «дивідуалізація»;
7. Визначено перспективи адаптації політичного метамодернізму та зародження метамодерної автентичності на тлі викликів перед українським суспільством;
8. Висунуто маніфест у двох частинах, що відображує метамодерне світовідчуття в контексті українських реалій, а також вказує на особливості положення ідеалу особистісної автентичності в українському суспільстві.
Теоретична та практична значущість отриманих результатів визначається сукупністю винесених на захист положень, які є значущими для аналізу автентичності на концептуальному роздоріжжі у європейській думці в ситуації після постмодерну на початку ХХІ століття. Зокрема в роботі розглядається перехід від постмодерну до метамодерну, що позначається на ідеалі автентичності, уявленнях людей про самих себе та їхній ідентичності.
Результати дослідження можуть бути використанні для поглибленого вивчення метамодерн(ізм)у; розвитку концепцій автентичність та метамодернізм; втілення та адаптації метамодерних ідей в українському суспільстві, що дасть змогу вдосконалити функціонування соціальних та політичних інститутів. Отримані результати вказують на зародження метамодерних рис автентичності, що на практиці сприяє глибшому розумінню кризового становища людини на тлі цивілізаційних загроз сьогодення.
Ключові слова: автентичність, дивід, ідентичність, культурна реальність, метамодерн, метамодернізм, особистість, політичний режим, постмодерн, постмодернізм, пост-постмодернізм, розвиток, соціальний конструкт, справжність
