Коростильов Г. Л. Трансформації принципів військового управління: соціально-філософський аспект.

АНОТАЦІЯ У дисертаційній роботі вирішується науково-прикладна задача ‒ аналіз принципів військового управління, їх генезис в історико-філософському контексті з наголосом на тому, що із зміною соціального устрою держав, під впливом розвитку освіти, науки, техніки, технологій, науково-технічних революцій (НТР) та військо-технічних революцій (ВТР) принципи трансформуються, набувають нового внутрішнього наповнення і змісту. Об’єктом дослідження є принципи військового управління. Предметом дослідження є трансформації принципів військового управління. Метою дисертаційної роботи є соціально-філософське осмислення принципів військового управління та їх трансформацій за умов зрушень суспільного характеру з наголосом на техніко-технологічних і інформаційно-технологічних чинниках, які впливають на характер нових типів військових конфліктів та війн. Для цього: ‒ за допомогою філософської рефлексії соціально-філософського контексту виявити такий феномен в управлінській справі, як принцип військового управління; ‒ спираючись на філософські історичні тексти та соціально-філософський аналіз, описати та зафіксувати подібність та відмінність між ними залежно від різних історично великих етапів, від античного до сучасного періодів існування західноєвропейських держав, підкреслюючи залежність об'єкта, що досліджується, від статусу держави і характеру його управлінських функцій, а також вказати на можливі трансформації самих принципів; ‒ описати та надати визначення принципу військового управління в системі філософського знання, показати фактори, що впливають на появу та оформлення нових принципів та сприяють їх трансформаціям; перерахувати основні для сьогодення, які становлять ядро військової справи; ‒ розкрити роль техніки, технологій, науки та освіти у організації принципів військового управління, указати на можливі траєкторії трансформацій під впливом цих факторів; описати характер військової картини світу та її зв’язки із інженерною картиною світу; ‒ проаналізувати типи сучасної війни, надати її основні характеристики, відштовхуючись від комплексного бачення її різноманітних типів; показати проблематику сучасної війни у роботах представників філософії війни; ‒ розкрити зміст онтологізації та антропологізації військової справи з метою виходу на когнітивне смислове поле мислення військового лідера; вказати на можливі рівні мислення під впливом досвіду, граничний характер якого визначає сутнісну характеристику щільності думки лідера; ‒ показати значення інновацій в освіті для військового інженера і в якості прикладу проаналізувати проблему методології викладання електротехніки, яка традиційно ґрунтується природничими науками. Наукова новизна отриманих результатів полягає в пропозиції філософської рефлексії принципів військового управління, крізь призму соціально-філософського аналізу, як складової державного й військового управління. Основні наукові досягнення здобувача полягають у наступному: уперше: – запропоновано визначення принципу військового управління як філософської категорії; ‒ проаналізована логіка генезису принципів військового управління на основі історико-філософських джерел видатних філософів і теоретиків військової справи від епохи Античності до сучасного періоду, окреслено їх когерентний зв'язок розвитку із устроєм держави, розвитком освіти, техніки, науки, які виступають як основні чинники їх генезису; ‒ виділено основні принципи, які утворюють ядро військового управління і які стали предметом не тільки соціально-філософського аналізу, а й такого напряму у філософії, як філософія війни; ‒ на прикладі декількох принципів військового управління (науково-технічний принцип, принцип головного удару, принцип мінімізації, принцип комплектування війська, принцип плановості та наукового передбачення (футурологічний), морально-психологічний принцип, принцип мотивації) показано характер сучасних трансформаційних процесів; ‒ показано, що онтологізація війни й принципи військового управління знаходяться у когерентному русі із розвитком світогляду людини, за яким науково-технічні, техніко-технологічні характеристики соціуму впливають на зміст поняття “військова картина світу”; – підкреслено зв'язок онтологізації та антропологізації війни у процесі опису можливих рівнів мислення, особливо за умов граничного досвіду військового лідера, де граничний досвід стає точкою відліку у можливостях унаочнити та обґрунтувати етапи мислення й проаналізувати з цієї позиції його когнітивне змістове поле. удосконалено: - ідея про вплив науково-технічної революції та інноваційних техніко-технологічних змін на формування різноманіття типів сучасної війни, за рахунок чого список останніх