Стоцький А. О. Удосконалення профілактики та засобів терапії за патології дистального відділу кінцівок у продуктивних тварин

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U101747

Здобувач

Спеціальність

  • 211 - Ветеринарна медицина. Ветеринарна медицина

21-05-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 55.859.001

Сумський національний аграрний університет

Анотація

Дисертаційна робота присвячена вивченню та розробці комплексного методу лікування та профілактики за патологій дистального відділу кінцівок у продуктивних тварин. Установлено, що деформації ратиць у корів реєструються від 5,96 % –до 20,29 % в господарствах України, і до 23,21 % на МТФ Грузії. У структурі захворювань ратиць гнійно-некротичні процеси діагностуються від 2,55 % до 29,80 % у корів та 38,36 % у нетелів. В обстежених господарствах України найменший відсоток становили: поверхневі гнійні пододерматити від 10,00 до 16,67 %, у Республіці Казахстан від 13,33 % до 24,44 % у Грузії, у нетелів від 22,73 % до 35,71% відповідно, глибокі гнійні пододерматити у 6,67 % корів, і від 9,09 % до 10,71 % відповідно у нетелів. Частіше вражалися тазові кінцівки, при переважанні запалення однієї ратиці. Основними збудниками септичних процесів пальця були моноінфекція в 68,75 % та в 31,25 % їх асоціація, яка була більш чутлива до препаратів групи фторхінолонів. За розвитку гнійно-некротичних процесів пальця у корів реєструється зростання у 2,18 рази кількості лейкоцитів, підвищення вмісту еритроцитів в 1,24 рази, концентрації гемоглобіну в 1,01 рази, зниження гематокриту на 16,6%, зростання ШОЕ в 1,23 рази. У лейкограмі, збільшення відсотку паличкоядерних нейтрофілів, лімфоцитів та еозинофілів, в 1,14, 1,08 та 1,07 рази відповідно, за зниження відсотку сегментоядерних нейтрофілів та моноцитів на 7,9 і 14,3% відповідно. За гнійних процесів пальця у корів реєструвалося зростання вмісту загального білка, за рахунок альбумінової фракції, відсотку α1- та γ- глобулінів та зниження вмісту α2- та β- глобулінової фракції. У сироватці крові хворих корів активність АЛТ зростає в 1,5 рази, АСТ майже вдвічі, α–амілази в 1,3 рази, лужної фосфатази в 1,9 рази. Спостерігається зростання концентрації креатиніну, в 1,19 рази, а глюкози зниження в 1,7 рази. За гнійно-некротичних процесів пальця у крові реєстрували зростання концентрації загального білірубіну в 2,2 рази, зниження прямого на 57% та непрямого на 69,1%. Також зростала концентрація загального кальцію в 1,24 рази та знижувався рівень неорганічного фосфору на 23,00 %. Компʼютерною томографією встановлено набряк оточуючої підшкірної клітковини, набряк капсули копитцевого суглоба в 1,2 рази, потовщення ділянки сухожилку довгого розгинача пальців в 1,3 рази. За результатами вивчення чутливості мікрофлори до антибіотиків у схему лікування включено препарат енрофлоксацин 10%, який вводили підшкірно у дозі 2,5 мл на 100 кг живої маси 1 раз на добу протягом 2-3 днів. У 1-й дослідній групі опромінювали вражену ділянку апаратом для вібраційної терапії з інфрачервоним теплом, виробництва Німеччини, у другій виконували новокаїнової блокади, які виявилися менш ефективним. У першій дослідній групі за привʼязного утримання фібринозно-некротична стадія тривала 1-2 доби, гнійно-секвестраційна – 3-5 та регенеративна – 6-12 діб, за безпривʼязного третя дослідна група 1-3, 3-6 та 7-15 діб відповідно. За безпривʼязного утримання видужання тварин проходило також швидше ніж у групі із застосуванням новокаїнової блокади. За привʼязного утримання та опроміненні вогнища апаратом видужували усі тварини (перша дослідна група) на 13-14 добу, за безпривʼязного - на 16-17 добу у (3-я дослідна група). У другій дослідній групі за привʼязного утримання фібринозно-некротична стадія тривала 1-4 доби, гнійно-секвестраційна – 5-7 та регенеративна – 8-16 діб, за безпривʼязного 4-а дослідна група 1-5, 5-7 та 8-17 діб відповідно. У 4-й групі повне видужання реєструвалося у 3-х тварин на 19 добу і в 9 на 20 (19,75±0,15 діб) при різниці у групах 2,5 доби. У 1-й контрольній групі повне видужання тварин реєстрували на 22 добу у 10 тварин, і у двох на 23 (22,17±0,39 доби). У 2-й контрольній групі, зміна стадій проходила швидше, ніж у 1-й контрольній, видужали на 21 добу 11 корів і одна на 22 (21,08±0,29 дня). Отже, за опромінення враженої ділянки апаратом для вібраційної терапії з інфрачервоним теплом економічна ефективність на одну корову у порівнянні з 1-ю контрольною становила 373,49 грн., у 2-й дослідній групі - 115,09 грн. За привʼязного утримання економічна ефективність ветеринарних заходів на одну тварину у порівнянні з 2-ю контрольною групою становила у 3-й дослідній групі 142,48 грн. і була економічно невигідною у 4-й. Важливим у зменшенні захворюваності ратиць у корів є ортопедична обробка ратиць та застосування антисептичних копитцевих ванн. Прогін корів за безпривʼязного утримання через копитцеві ванни, заповнені 0,2%- ним розчином засобу ДезСану, або обробка ратиць за допомогою акумуляторного обприскувача за привʼязного утримання дозволяло протягом двох тижнів профілактувати хвороби ратиць. При заповнені ванн 2,5 % розчином PEDILINE PRO, або обробка ратиць за допомогою акумуляторного обприскувача за привʼязного утримання обробки проводили у протягом трьох тижнів.

Файли

Схожі дисертації