Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності відновлення уражених карієсом зубів бічної групи шляхом оптимізації використання у сендвіч-техніці фотокомпозиційного матеріалу, зміцненого скловолокном, та удосконалення режиму світлового впливу для його затвердіння. Проведений ретроспективний аналіз звітів стоматологічних закладів та стоматологічних відділень багатопрофільних лікувальних закладів районів та міст обласного підпорядкування Кіровоградської області показав, що для відновлення уражених карієсом зубів у них найчастіше застосовували композити хімічного затвердіння, далі за зменшенням частоти використання йшли цементи та фотокомпозиційні матеріали, причому частка останніх з 2013 року до 2019 року зросла з 16,6% до 26,4%. Ретроспективна оцінка клінічного стану 918 прямих відновлень зубів з різних матеріалів виявила, що різноманітні порушення мають 87,5% відновлень з цементних матеріалів, 75,6% відновлень з композитів хімічного затвердіння, 51,0% – з фотокомпозиційних матеріалів. У результаті проведених лабораторних досліджень уточнені наукові дані про глибину полімеризації зміцненого скловолокном фотокомпозиційного матеріалу, яка сягає достовірно (р˂0,05) максимального значення за застосування світлового потоку світлодіодного фотополімеризатора постійної високої інтенсивності. У разі використання світлового потоку галогенового фотополімеризатора у режимі «м’який старт» глибина полімеризації була найменшою (р˂0,05). Розширена наукова інформація про мікротвердість зміцненого скловолокном фотокомпозиційного матеріалу, яка у терміни від 1 години до 7 діб на усіх досліджуваних поверхнях зразків була достовірно (р˂0,05) найвищою у разі затвердіння матеріалу під впливом світлового потоку світлодіодного фотополімеризатора постійної високої інтенсивності. Досліджено крайове прилягання фотокомпозиційного матеріалу, зміцненого скловолокном, до дентину зубів за мікропроникністю, найнижчі показники якої у лабораторному дослідженні були за застосування для затвердіння світлового потоку світлодіодного фотополімеризатора, причому її значення у разі використання постійної високої інтенсивності та режиму «м’який старт» між собою відрізнялися недостовірно (р>0,05). На підставі результатів лабораторних досліджень розроблені оптимізовані підходи до прямого відновлення бічних зубів у закритій сендвіч-техніці з використанням зміцненого скловолокном фотокомпозита, за якими у разі внесення його одним шаром обґрунтовано застосування для затвердіння «спрямованої» полімеризації, у разі внесення двома шарами певної товщини – почерговий вплив світловим потоком у режимі «м’який старт» та постійної високої інтенсивності. Доведена висока клінічна ефективність прямого відновлення уражених карієсом бічних зубів у закритій сендвіч-техніці з використанням зміцненого скловолокном фотокомпозиційного матеріалу за оптимізованими підходами, яка за клінічно значущими критеріями у терміни дослідження 12 та 24 місяці у разі застосування «спрямованої» полімеризації складала 92,2% та 91,3%, за використання двошарового внесення матеріалу з зазначеними світловими впливами становила 93,6% та 93,2%, відповідно.
