Дисертація є історико-педагогічним дослідженням естетичного виховання дітей і молоді засобами образотворчого мистецтва у позашкільних закладах Закарпаття у XX –XXI ст. для визначення перспективних напрямів використання досвіду естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва в сучасних умовах реформування позашкільної освіти. У роботі розкрито історіографію проблеми естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва в позашкільних закладах Закарпаття у ХХ-ХХІ ст., обґрунтовано основні дефініції проблеми дослідження, соціально-історичні передумови розвитку позашкільних закладів Закарпаття і періодизацію розвитку позашкільної освіти Закарпаття та визначено провідні тенденції естетичного виховання дітей і молоді засобами образотворчого мистецтва досліджуваного періоду, зокрема, ключовою дефініцією дослідження є «естетичне виховання дітей і молоді засобами образотворчого мистецтва», під яким ми розуміємо цілеспрямований процес впливу на: усвідомлення розуміння сутності і ролі засобів образотворчого мистецтва у процесі виховання; формування естетичних смаків особистості засобами образотворчого мистецтва, творчої особистості за законами краси; розвиток художнього смаку та сприйняття; уміння бачити, відчувати, розуміти прекрасне засобами образотворчості; формування здатності творити прекрасне у мистецтві. Досліджено особливості організації освітнього процесу з проблеми естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва у позашкільних закладах Закарпаття відповідно до визначених періодів. Розкрито зміст, форми, методи освітньо-виховної роботи з естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва у позашкільних закладах Закарпаття, шляхом порівняльного аналізу навальних планів, навчальних програм різних періодів, вивчення звітної документації, досвіду роботи закладів позашкільної освіти, де функціонували відділи образотворчого мистецтва (анкетування, інтерв’ю вчителів, батьків). Узагальнено результати професійно-творчої діяльності педагогічних працівників позашкільних закладів Закарпаття з проблеми естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва, визначено перспективи використання результатів дослідження в сучасних умовах реформування позашкільної освіти України (наповнення змістового компонента художньо-мистецького виховання краєзнавчим, регіональним, полікультурним, культуро-творчим аспектами; застосування інтегративного, міждисциплінарного підходів, інтерактивних методів у викладанні мистецьких предметів; широке використання пленерів, екскурсій, віртуальних екскурсій із застосуванням сучасних ІКТ, конкурсів, виставок, зустрічей з відомими художниками Закарпаття і України; професійна орієнтація; проведення регіональних науково-практичних семінарів для викладачів мистецьких гуртків, студій, шкіл; залучення вихованців до участі у волонтерських акціях, творчих проєктах громадської ініціативи, пропагування досвіду створеної в Закарпатті цілісної системи мистецької освіти «школи мистецтв – коледж мистецтв – академія мистецтв», яка є унікальною в Україні тощо).
