У дисертації представлено результати дослідження процесу формування професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання спеціальних дисциплін. У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «професійна підготовка», «професійна майстерність», та «компетентність». На основі теоретичного аналізу дефініцій поданих в роботі понять доведено, що визначення єдиного ключового поняття «професійна майстерність майбутніх хореографів» в мистецько-педагогічній поняттєвій базі не існує. В роботі представлено розроблену компонентну структуру професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання хореографічних дисциплін, а саме, було визначено, що у формуванні професійної майстерності доцільно виділити декілька основних етапів, пов’язаних з креативним, анатомічним, поведінковим, когнітивним, рефлексивним компонентами. Доведено, що професійна майстерність майбутніх хореографів, яка представлена сукупністю компонентів, є вираженням нового якісного рівня професійної діяльності фахівця-хореографа, його готовності до роботи в умовах сучасної соціокультурної сфери, що забезпечує комфортний стан особистості в професійному соціумі, сприяє професійному розвитку фахівця, його кар’єрному просуванню в умовах соціально професійного розвитку, де весь попередній накопичений досвід роботи забезпечує міцний фундамент для подальшого професійного зростання. В даному дослідженні представлено розроблену автором схематичну модель означеного процесу, що включає: постановку мети дослідження; педагогічні принципи; компоненти етнокультурної компетентності (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний); етапи формування означеного феномену (теоретико-аналітичний, навчально-організаційний, підсумково-результативний); критерії та рівні його сформованості; педагогічні умови формування професійної майстерності майбутніх хореографів; ефективні форми, методи та засоби означеного процесу. Експериментальна база формування професійної майстерності майбутніх хореографів в процесі навчання спеціальних дисциплін ґрунтується на результатах констатувального, формувального та контрольного етапів експерименту. З метою проведення констатувального етапу експерименту на основі методу теоретичного моделювання визначено критеріальний апарат у складі таких критеріїв та показників: спонукальний з показниками: здібності до оволодіння хореографічною лексикою та малюнком танцю, здібності до висловлення певної ідеї, здібності до створення хореографічного образу; здібності до просторового рішення та побудови художнього твору; когнітивно-операційний з показниками: знання системи викладання танцю; знання різних шкіл і напрямків і видів хореографічного мистецтва; знання особливостей музично-хореографічної драматургії; знання основ теорії та історії народної хореографічної творчості; знання регіональних особливостей танцю, національних традицій для відродження, збереження та розвитку традицій народної хореографічної культури, що вимагає освоєння різних соціальних ролей (комунікації) у професійній діяльності; поведінковий з показниками: здібності до освоєння техніки, стилю, манери виконання основних елементів танцю; здібностей до побудови навчальних і танцювальних комбінацій; здібностей до використання різних засобів і методів викладання танцю; здібностей до пластичної інтерпретації одного і того ж руху в залежності від обраного художнього образу та рівні (високий, достатній, середній, низький). В роботі представлено аналіз результатів констатувального експерименту. Формувальний експеримент, обчислення його результатів дозволили підтвердити доцільність та ефективність методики формування професійної майстерності майбутніх хореографів в процесі навчання спеціальних дисциплін.
