Харченко А. В. Синтез стилів у практиці сучасної моди: тенденції, художні прийоми.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U102031

Здобувач

Спеціальність

  • 022 - Культура і мистецтво. Дизайн

29-06-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.807.003

Київський національний університет культури і мистецтв

Анотація

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню художніх прийомів і тенденцій стильового синтезу у створенні жіночого образу. У представленій до захисту праці вперше: обґрунтовано поняття «синтез стилів» як перспективний метод у формуванні сучасного жіночого образу; розроблено і обґрунтовано алгоритм створення жіночого образу на основі синтезу стилів; виконано авторську розробку актуальних жіночих образів на основі синтезу стилів для молодіжної, середньої, старшої вікових категорій. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у виявленні перспективних прийомів стильового синтезу при створенні сучасного жіночого образу та доповненні недостатньо вивчених областей в теорії і практиці дизайну. З метою виявлення основних напрямів синтезу стилів використано актуальні моделі жіночого одягу, представлені на українському ринку дизайнерами Nadya Dzyak, Ksenia Schnaider, українськими брендами RITO, Jul через ресурс Ukrainian Fashion Week, власні ресурси та інтернет-магазини; виданнями TRserial та ELLE та ін. Встановлено, що синтез стилів може здійснюватися або шляхом трансформаційних змін всередині однієї форми, або за рахунок компонування окремих видів одягу в комплект із залученням аксесуарів і прикрас. Наведено аналіз та виявлено особливості поняття «стиль» в мистецтві і дизайні; проаналізовано поняття «стилеутворення», «мікростиль», «стилізація», «стильова структура» у контексті дизайну одягу, виявлено специфічні риси основних стилів у моді та похідних, які утворюються в результаті синтезу різних напрямів. Синтез стилів у створенні цілісного образу визначено як метод поєднання різностильових проявів (формотворчих, конструктивних, композиційних, колористичних, фактурних, оздоблювальних), обумовлених багатофакторним впливом соціокультурного середовища, у цілісну художньо-образну систему. На основі проведеного теоретичного та емпіричного дослідження розроблено класифікацію актуальних стильових напрямів моди, яка налічує 9 груп – базові стилі, мікростилі, авторські стилі, стилі субкультур, стилі/течії спільні для мистецтва і моди, стилі/течії спільні для дизайну і моди, окремі напрями в моді, історичні стилі/історизм, глобальні тенденції. Проаналізовано теорії і практичні концепції художників, стилістів і візажистів XX ст., які є підґрунтям для сучасних дизайнерів стилю щодо розкриття індивідуальності та цілісного перетворення всіх складових образу: теорія кольоротипів (Й. Іттен), принципи кольорової гармонії в макіяжі (М. Фактор), підходи щодо індивідуальної ідентифікації кольору (С. Кейджил); теорія типажів зовнішності (Д. Кіббі), рекомендації щодо визначення типажу і поради для його гардеробної адаптації (Д. Ларсон), принципи поєднання зачіски із зовнішніми даними (В. Сассун). З’ясовано підходи і тенденції у створенні сучасних стильових рішень провідних українських стилістів В. Дюденка, А. Крупчинського, К. Малярчук, І. Оболенської, Є. Калкатова, І. Браїлко, О. Слонь, Ю. Пеліпас, М. Мурадової, Л. Попової. Проаналізовані підходи науковців до вікової періодизації дозволили виявити найбільш прийнятний для останніх досліджень розподіл, що використовується для проектування одягу: одяг для дорослих за віковою ознакою поділяють з урахуванням трьох вікових груп: молодшої (18 – 29 років), середньої (30 – 44 роки) та старшої (від 45 років і старше). Виділено 7 етапів створення індивідуального образу на основі синтезу стилів: 1) аналіз потреб жінки, які мають задовольнятися за допомогою образно-функціонального вирішення; 2) визначення призначення образу; 3) з’ясування стильових уподобань споживача, визначення стильового рішення відповідно до призначення образу і потреб; 4) аналіз зовнішніх параметрів; 5) визначення форм, силуетів, фактур, кольорових поєднань, декоративного оздоблення; 6) ескізна проробка цілого образу, розробка технологічної карти зачіски; візуалізація образно-стильової структури образу за допомогою мудборду; 7) реалізація ескізного задуму. Практична частина дослідження представлена авторською розробкою та фотофіксацією індивідуальних стильових рішень жіночих образів трьох вікових груп. Опрацьовано образи різного призначення відповідно до потреб, стильових уподобань, вікових характеристик. Аналіз перспективних прийомів стильового синтезу в сучасному жіночому костюмі та результати практичного впровадження доповнюють недостатньо вивчені області в теорії і практиці дизайну. Ключові слова: синтез стилів, жіночий модний образ, дизайн одягу, тенденції, прийоми дизайну, індивідуальний стиль, вікові групи.

Файли

Схожі дисертації