У дисертації викладені матеріали досліджень щодо аналізу епізоотичної ситуації інфекційної агалактії овець і кіз у господарствах півдня України та запропоновано ефективний засіб специфічної профілактики. У дев’яти південних районах Одеської області показник захворюваності на інфекційну агалактію овець і кіз у 2016 році склав 13,1 %, у 2017 році – 11,1 %, у 2018 році ‒ 10,1 %.
Найвищий показник захворюваності на інфекційну агалактію овець і кіз у 2016 році був в Арцизькому – 23,5 % та Тарутинському районах ‒ 21,7 %. У Болградському районі показник захворюваності склав 16,5 %, у Ренійському районі ‒ 10,2 %. Незначну захворюваність реєстрували в Ізмаїльському районі ‒ 5,9 % та Татарбунарському районах ‒ 1,2 %.
У 2017 році захворюваність була на рівні 20,8 % в Арцизькому районі, Тарутинському районі ‒ 18,6 %, Болградському ‒12,7 %, Татарбунарському ‒ 10,9 %, Ренійському ‒ 7,9 %, Саратському ‒ 6,2 %, а в Ізмаїльському ‒ 4,4 % та Білгород‒Дністровському ‒ 0,6 %.
У 2018 році в Кілійському, Білгород‒Дністровському та Татарбунарському районах Одеської області клінічних ознак інфекційної агалактії овець і кіз не виявляли. Натомість, у Тарутинському районі показник захворюваності зменшився на 6,9 % і склав 14,8 %, порівняно з 2016 роком, у Саратському ‒ на 4,4 % (4,5 %), у Болградському – на 3,6 % (12,9 %), в Арцизькому – на 3,2 % (20,3 %), у Ренійському – на 2,6 % (7,6 %) і в Ізмаїльському ‒ на 2,1 % (3,8 %). Розроблено технологію виготовлення препарату «Вакцина інактивована проти інфекційної агалактії овець і кіз» виготовляли шляхом інактивації накопиченої бактеріальної маси 1 % формальдегідом. Отриману сировину осаджували центрифугуванням та дворазово відмивали стерильним фосфатно-буферним фізіологічним розчином. З осаду було виготовлено суспензію з концентрацією 1х108 КУО/см3. До підготовленої бактерійної маси додавали гідроокис алюмінію у співвідношенні: 60 % суспензії інактивованих клітин виробничого штаму Mycoplasma agalactiae S-11 (6х107 КУО в одній дозі) в стерильному фосфатно-буферному розчині та 40 % гідроокису алюмінію.
Встановлено, що штам Mycoplasma agalactiae S-11, який входить у склад вакцини, має виражені антигенні властивості, а виготовлена з нього вакцина здатна активувати в організмі щеплених тварин утворення специфічних антитіл у високих титрах. Дворазова імунізація сприяє напрацюванню захисних титрів антитіл від 3,54 log2 до 3,59 log2, що забезпечує несприйнятливість тварин до захворювання в умовах спільного утримання вакцинованих та хворих тварин.
Встановлено, що за щеплення овець інактивованою вакциною проти інфекційної агалактії овець і кіз на 30 добу підвищуються клінічні та морфологічні показники крові: вміст гемоглобіну зріс на 6,3 % (106,1±3,2 г/л, р˂0,05), порівняно до контролю (99,8±3,6 г/л), кількість лейкоцитів ‒ на 23 % (10,7±0,4 Г/л, р˂0,001), кількість лімфоцитів ‒ на 5,8 % (49,2±2,2 %, р˂0,05). Позитивна кореляція показників вмісту лейкоцитів і абсолютної кількості лімфоцитів вказує на активізацію клітинної ланки імунітету.
