В сучасних культурних умовах полістилістики і поліжанровості, де професійне музичне мистецтво відчуває серйозну «конкуренцію» з боку популярної естрадної музики в усьому її розмаїтті, джазу, нових стильових явищ, які народжуються на стику різних музичних течій, гостро стоять питання актуалізації академічної музики – від композиторської і виконавської творчості до слухацького сприйняття. Серед музичних жанрів, що незмінно користуються популярністю серед широких кіл публіки, окреме місце займає обробка народної пісні, що несе в собі комплекс закономірностей, чиї витоки містяться як в традиційній національній культурі, так і в традиціях академічного музичного мистецтва. ктуальність теми даного дослідження обумовлена як запитами сучасної музичної науки; так і потребами виконавської практики, в якій жанр обробки народної пісні міцно зайняв своє місце, об'єднавши в собі якості традиційної, академічної та певною мірою популярної музики. У дисертації запропонований системний погляд на обробку народної пісні, яка в своїй жанровій основі містить якості традиційної та академічної музичної культури, що визначає художній потенціал даного жанру як в аспекті композиторської, так і в аспекті виконавської творчості. Такий підхід відкриває нові перспективи для вивчення жанру обробки народної пісні і в сфері теоретичного, і в сфері виконавського музикознавства з відповідними виходами на виконавську практику. Для характеристики жанру обробки народної пісні в аспекті його природи у представленому дослідженні обраний комплексний підхід, що поєднує жанрову, стильову, інтерпретологічну призми. Вперше представлено комплексну жанрову характеристику обробки народної пісні і визначено такі жанрові константи, що виокремлюють обробку народної пісні з жанрової системи вокальної музики: виконавсько-інтерпретаційна природу (як синтез цих якостей з обох джерел – народного і професійного); національно-характерне інтонування як у композиторському тексті,так і у виконавському прочитанні обробки народної пісні). У представленому дослідженні вперше: визначено специфіку жанру обробки народної пісні як такого, що поєднує в собі закономірності традиційної музичної культури та професійного музичного мистецтва; виявлено виконавську специфіку жанру обробки народної пісні в умовах українського вокального мистецтва; викладена комплексна характеристика жанрової природи обробки народної пісні, що враховує інтерпретологічний аспект; запропоновано та введено у науковий обіг музикознавства авторську концепцію професіоналізації вокального мистецтва, що збагачує уявлення про основні тенденції та проблематику сучасної виконавської практики; на прикладі звернення у виконавській практиці співаків до жанру обробки народної пісні визначено та систематизовано шляхи професіоналізації українського вокального мистецтва у теоретичному та практичному вимірах; висвітлені інтерпретаційні закономірності музично-виконавського процесу крізь призму особливостей жанру обробки народної пісні; запропонована аналітична модель виконавського аналізу інтерпретаційної діяльності вокаліста, створена на основі аналізу виконавських версій творів жанру обробки народної пісні; розглянута інтерпретаційна складова у виконавських трактуваннях окремих творів жанру обробки народної пісні; визначено пріоритетні напрямки подальшого дослідження жанрової ідентифікації творів, що синтезують у собі якості традиційної музичної культури та професійного музичного мистецтва (як у теоретичному, так і у практичному сенсі). Набула подальшого розвитку теорія виконавського стилю.
