Актуальність теми визначається необхідністю комплексного дослідження розвитку борошномельного виробництва на території Правобережної України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., висвітленням місця галузі у соціально-економічному житті краю.
Врахування особливостей розвитку економіки українських земель у досліджуваний період разом із її досягненнями, кризовими явищами та непослідовною політикою держави. Саме тому доцільно проаналізувати альтернативні методи та форми господарського розвитку України в теперішніх умовах. Досягненню поставленої мети, сприяє комплексне дослідження та характеристика розвитку борошномельного виробництва у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на території Київської, Подільської та Волинської губерній.
Актуальність досліджуваної тематики також зумовлюється тим, що у вітчизняній та зарубіжній історичній науці приділялося досить мало уваги проблематиці розвитку борошномельного виробництва на Правобережній Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Мета – комплексно дослідити та охарактеризувати розвиток борошномельної промисловості на території Правобережної України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Об’єкт дослідження – соціально-економічні процеси, які відбувалися на Правобережній Україні у досліджуваний період.
Предмет дослідження – розвиток борошномельної промисловості на Правобережній Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Хронологічні рамки роботи визначені його тематичної спрямованістю і охоплюють період з другої половини ХІХ ст. (з 1861 р. – скасування кріпосного права) до початку ХХ ст. (1914 р., коли економіка почала спрямовуватись на забезпечення ведення військових дій). Такий підхід дозволив проаналізувати та дослідити особливості і характерні риси розвитку борошномельного виробництва на території Київської, Подільської та Волинської губерній у зазначений період.
Територіальні межі охоплюють кордони трьох правобережних губерній України, які входили до складу Російської імперії, зокрема: Київської, Подільської та Волинської. На сьогодні ці території охоплюють межі Вінницької, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Київської, Житомирської, Черкаської, а також, частково – Одеської, Тернопільської та Кіровоградської областей.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
уперше:
• проведено комплексне дослідження борошномельного виробництва Правобережної України у пореформений період, що дало змогу відтворити умови соціально-економічного розвитку українського суспільства у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. ;
• введено до наукового обігу значну кількість архівних матеріалів, які раніше не використовувалися дослідниками, що дозволило висвітлити недосліджені аспекти функціонування борошномельної промисловості на території Київської, Подільської та Волинської губерній;
• аналіз процесу формування працівників у борошномельній промисловості сприяв становленню основних джерел їх поповнення, чисельності, умовам праці, розмірам заробітної плати, а також організації техніки безпеки на млинах;
• висвітлено вплив прогресивних державних реформ другої половини ХІХ ст. на розвиток борошномельної галузі досліджуваного періоду, що свідчить про намагання Російської імперії реорганізувати економічне життя країни на основі ринкових відносин;
поглиблено:
• дослідження еволюції матеріально-технічної бази борошномельної промисловості на Правобережній Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., яке дозволило охарактеризувати основні типи млинів та їхні конструктивні особливості, простежити процес промислового перевороту у галузі;
• вивчення інфраструктури та продуктивності борошномельних підприємств на території Київської, Подільської та Волинської губерній, що дало можливість простежити динаміку розвитку виробництва;
• порівняння залізничного, водного та сухопутного транспорту дозволило визначити значення транспортної мережі для розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі борошномельними продуктами;
набуло подальшого розвитку:
• аналіз змін у нормативно-правових актах, на основі яких здійснювали свою діяльність борошномельні підприємства Правобережної України у досліджуваний період;
• дослідження основних форм внутрішньої торгівлі борошномельною продукцією на території Правобережжя.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати дисертації можна використати: викладачами закладів вищої освіти у викладанні курсів історії України, економічної історії України, історії українського селянства; студентами і магістрантами під час навчання та підготовки курсових, бакалаврських та магістерських робіт; вчителями – під час викладання шкільного курсу історії України. Представлені у дисертації матеріали збагачують зміст навчальних дисциплін.
