Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності відновлення ендодонтично пролікованих бічних зубів шляхом оптимізації підходів до препарування порожнин на їх оклюзійній та контактній поверхнях за рахунок створення додаткових макроретенційних умов та об’єктивізації вибору методу реставрації. За результатами ретроспективного аналізу клінічного стану прямих відновлень зубів після ендодонтичного лікування встановлено, що більшість з них, зокрема, 81,1% відновлень, виготовлено з фотокомпозиційних матеріалів, значно менше, а саме, 10,9% та 8,0%, – з композитів хімічного затвердіння та склоіономерних цементів, відповідно, при цьому 85,6% відновлень були розташовані у бічних зубах, у тому числі 70,2% локалізувалися на їх оклюзійних та контактних поверхнях. Серед порушень найчастіше зустрічалися невідповідність за кольором (57,5%), крайове забарвлення (52,9%), підвищена шорсткість поверхні (40,2%), дефекти крайового прилягання матеріалу (31,2%) та анатомічної форми (31,0%). Порушення контактного пункту були виявлені у 34,6% відновлень, які охоплювали контактні поверхні. Під час лабораторного дослідження достовірно (р<0,05) найнижча мікропроникність,яка становила 1,5±0,21 бала,була визначена у ендодонтично пролікованих зубах з непрямими відновленнями, виготовленими з керамічного матеріалу за технологією CAD/CAM у порожнинах з додатковим макроретенційним елементом у вигляді борозни на приясеневій та вертикальній стінках, найвища мікропроникність, що складала 3,2±0,27 бала, була зареєстрована у зубах з прямими фотокомпозиційними реставраціями у порожнинах з пласким дном без додаткового макроретенційного елементу;відповідні показники за комп’ютерним аналізом цифрового зображення становили 12,9±2,3% та 57,3±4,8% (р<0,05). Руйнівне навантаження в ендодонтично пролікованих бічних зубах з непрямими керамічними відновленнями, виготовленими за технологією CAD/CAM у порожнинах з додатковим макроретенційним елементом, складало 1512,0±16,6 Н, що достовірно (р<0,05) вище за показник, який становив 1296,0±20,4 Н, у разі відсутності макроретенційного елементу. Розроблений спосіб препарування каріозних порожнин на контактних поверхнях бічних зубів, який передбачає формування на приясеневій та вертикальній стінках додаткового макроретенційного елементу, та програмний продукт, який являє собою інформаційну систему підтримки прийняття рішень, що дозволяє об'єктивізувати підходи до вибору прямого або непрямого методу відновлення бічних зубів за рахунок визначення об'єму втрачених твердих тканин. Клінічна ефективність непрямого відновлення ендодонтично пролікованих бічних зубів у разі виконання реставрацій з керамічного матеріалу за технологією CAD/CAM у порожнинах на оклюзійній та одній з контактних поверхонь з додатковим макроретенційним елементом у терміни 18 та 24 місяці становила 94,9% та 91,1%, відповідно, у той час, у разі відсутності макроретенційного елементу ефективність непрямого відновлення у відповідні строки складала 90,1% та 79,0%. За прямого відновлення, проведеного з фотокомпозиційного матеріалу у порожнинах з макроретенційним елементом, ефективність у ті ж самі строки дорівнювала 75,6% та 60,2%, за його відсутності – 62,5% та 42,7%, відповідно.
