Олексин Х. З. Комплексний підхід до діагностики, лікування та профілактики оклюзійних порушень у пацієнтів з каріозними ураженнями зубів.

Робота грунтувалась на вивченні поширеності ураження карієсом 300 студентів, які проживають в регіонах з низьким рівнем фтору. За результатами попереднього обстеження було відібрано 45 пацієнтів із каріозним ураженням перших молярів, 45 обстежених із реставраційними відновленнями перших молярів без урахувань оклюзійних детермінант та 30 осіб з інтактними зубними рядами (контрольна група). Для лікування використовувались методи прямого й непрямого реставраційного відновлення із аналізом оклюзійних співвідношень системою T-Scsn Novus (до лікування, одразу після, 6 і 12 місяців після лікування). Результати оклюзійного аналізу пацієнтів контрольної групи показали рівномірний розподіл жувального навантаження на зубах (8,9 (8,5–9,2) % – премоляри; 13,2 (13,0–13,5) % – перші моляри; 14,0 (13,8–14,3) % – другі моляри). Аналіз оклюзії у 1 групі, свідчить про зниження жувального навантаження безпосередньо на ураженому зубі до 8,2 (6,7–10,1) % (р<0,05) в порівнянні із контрольною групою (13,2 (13,0–13,5) %). Акцент оклюзійного навантаження переноситься на сусідній другий моляр, тобто зуб із більшою площею жувальної поверхні, і збільшується до 17,2 (15,1–22,9) % (р<0,05). Оклюзійний аналіз пацієнтів 2 групи показав, що оклюзійне навантаження виникає безпосередньо на ураженому зубі (18,7 (17,7–21,4) % (р<0,05) та на молярі-антагоністі 17,1 (15,4–17,9) % (р<0,05). Результати одразу, через 6 та 12 місяців після лікування першого моляра у пацієнтів 1 групи свідчать про рівномірний розподіл оклюзійного навантаження на перші та другі моляри, а саме збільшення жувального тиску прямо пропорційне збільшенню площі жувальної поверхні зуба. Жувальне навантаження на відновленому молярі збільшилось до 12,6 (12,3–13,2) % (р<0,05), на сусідньому другому молярі зменшилось до 14,1 (12,8–14,8) % (р<0,05) в порівнянні з даними до лікування. Одразу після, через 6 та 12 місяців після повторного лікування першого моляра у пацієнтів 2 групи ми спостерігаємо наступне. Відсутність оклюзійних інтерферацій безпосередньо на відновленому молярі, тобто зменшення жувального тиску до 12,4 (12,3–12,6) % (р<0,05), що спричинило правильний перерозподіл оклюзійного навантаження на зуби та зменшення оклюзійного тиску на першому молярі до 12,6 (12,5–12,8) % (р<0,05). Ключові слова: оклюзійні порушення, карієс, реставраційні відновлення, аналіз оклюзії, T-Scan Novus. Галузь – медицина.