Шуминський Є. В. Клініко-анатомічне та біомеханічне обґрунтування методів хірургічного лікування переломів верхньої щелепи

У дисертації наведено наукове обґрунтування і практичне вирішення однієї з актуальних задач щелепно-лицьової хірургії: підвищення ефективності реконструкції ВЩ при її травматичних переломах шляхом розробки та обґрунтування концепції їх хірургічного лікування із застосуванням методів комп’ютерного моделювання та удосконалених способів функціонально-стабільного остеосинтезу, залежно від особливостей анатомічної будови ушкодженої кістки. За даними літератури травматичні пошкодження КСЗО становлять до 70 % від всіх переломів лицевого черепа у пацієнтів з поєднаною черепно– щелепно–лицевою травмою та політравмою. Науковці пов’язують значні складнощі в лікуванні пацієнтів цієї категорії, високу частоту післяопераційних ускладнень та незадовільних результатів із особливостями топографічної анатомії та архітектоніки КСЗО. Відомо, що ВЩ є невід’ємною частиною єдиного анатомо-функціонального комплексу нерухомих кісток лицевого черепу разом із вилицевими, назо-етмоїдальними комплексами, лемішем, кістками орбіти, піднебінною кісткою. Унікальна анатомічна будова КСЗО забезпечує сприйняття та перерозподіл жувального навантаження, підтримку і фіксацію верхнього зубного ряду в правильному оклюзійному співвідношенні, вони є опорою для жувальних м’язів та м’язів м’якого піднебіння, створюючи умови для повноцінного жування, ковтання та мови, беруть участь в утворенні орбіт, порожнини носа, біляносових пазух та підскроневої ямки та здійснюють захисну функцію. Це реалізується значною мірою за рахунок потовщення компактного шару кістки з характерною орієнтацією остенів на ділянках, що сприймають найбільші навантаження – контрфорсах. При травмі система контрфорсів руйнується за складним механізмом, що є до кінця не вивченим. Чинниками, які впливають на характер руйнування КСЗО є різні за природою, швидкістю дії, величиною, напрямком і ділянкою прикладання сили, а також особливості їх анатомічної будови, а саме ступінь пневматизації, що визначає співвідношення між об’ємом повітроносних порожнин та кісткових структур. Проведені дослідження були направлені на аналіз топографічних характеристик ПВЩ в залежності від особливостей будови та архітектоніки КСЗО, визначення біомеханічно – несприятливих типів ПВЩ, обґрунтування способів хірургічного лікування з використанням кісткових ауотрансплантатів для відновлення цілісності вертикальних контрфорсів ВЩ. Програма даного дослідження складалася з чотирьох етапів та передбачала її послідовне виконання із наступним узагальненням з позиції системного підходу.