Метою даної роботи було підвищення ефективності комплексного лікування швидкопрогресуючого генералізованого пародонтиту шляхом подолання набутої стійкості пародонтопатогенної мікрофлори до стандартної (протокольної) антибактеріальної терапії на основі корекції імунних механізмів захисту і відновлення нормобіозу пародонтальної екологічної ніші.
В рамках чинного дослідження обстежено 134 хворих на генералізований пародонтит I-II-III ступеня тяжкості з швидко прогресуючим перебігом захворювання. Гендерний склад контингенту був представлений групою 72 (53%) жінок і 62 (47%) – чоловіків віком від 25 до 49 років (в середньому – 32,9 ± 1,4 року). Контрольну групу респондентів для тестування показників фізіологічної норми склали 24 практично здорових пацієнтів.
Пацієнти I (група порівняння), II і III основних груп отримували стандартну антибактеріальну терапію. Зокрема, місцево використовували засоби, які містять активний хлор (0,2% розчин хлоргексидину), «Гівалекс», «Гексорал», а системна антибіотикотерапія включала призначення амоксицилін/клавуланової кислоти(дозою по 500 мг тричі на день за тривалості курсу 6-7 діб).
Пацієнтам IV групи лікувальний комплекс передбачав заміну медикаментозних засобів, які використовувалися у попередній групі, фотодинамічною терапією із залученням HELBO-системи.
Імунокорекція у хворих I і II груп здійснювалася поліоксидонієм, а алгоритм лікування пацієнтів III групи характеризувався проведенням комбінованої імуномодулюючої терапії (поліоксидоній + лікопід).
З метою відновлення нормобіозу пародонтальної еконіші, по завершенню щоденних лікувальних заходів всім хворим призначали еубіотик із вмістом Lactobacillus acidophilus (sp. L. gasseri), Bifidobacterium infantis, Enterococcus faecium (по 2 капсули 3 рази на добу, протягом 6-7 діб).
Аналіз результатів комплексної терапії у 44 хворих швидко прогресуючим генералізованим пародонтитом, індукованим медикаментозно-чутливими умовно-патогенними і пародонтопатогенними бактеріями (І група), цілком засвідчив доцільність її проведення. Встановлено, що усунення запального процесу у 40 (95,2%) пацієнтів зазначеної групи досягалося через 6-7 днів лікування (в середньому, 6,4 ± 0,2 діб). Продемонстровано, що виділення пародонтопатогенних збудників після закінчення курсу терапії мало місце лише в 2 (4,8%) випадках і тільки у хворих з неповним усуненням ознак запальної реакції в тканині ясен; при цьому обтяженість пародонтальної еконіші знизилася більш ніж в 3 рази у порівнянні з відповідними показниками до початку лікування. На момент завершення курсу терапії у всіх хворих I (референтної) групи досягалася нормалізація пародонтальних індексів і проб, а у пацієнтів з повністю ліквідованим запальним процесом у пародонті – також і показників системного та місцевого імунітету. Крім того, через 6-12 місяців після лікування досягнуті результати характеризувалися стійкою стабільністю: рентгенологічне дослідження стану кісткових структур порожнини рота вказувало на призупинення подальшої резорбції міжзубних альвеолярних перегородок та усунення або зменшення осередків остеопорозу у 38 (90,4%) хворих.
Результати імунологічного дослідження, отримані нами безпосередньо після закінчення курсу терапії, показали, що у пацієнтів III групи під впливом комплексного лікування показники sIgA, IgM, α-ІНФ, γ-ІНФ, ФАН, ФЧ і ФІ (1, 2 ± 0,3 г / л; 0,67 ± 0,02 г / л; 13,8 ± 0,7 пг / мл; 32,4 ± 1,2 пг / мл; 72,1 ± 1,8%; 5,8 ± 0,3 і 54,2 ± 1,8 відповідно) практично знаходилися на рівні значень фізіологічної норми показників системного імунітету.
Отже, використання в комплексному лікуванні швидкопрогресуючого генералізованого пародонтиту фотодинамічної терапії в поєднанні з призначенням поліоксидонію замість стандартних антибактеріальних засобів є досить ефективним методом, що підтверджено клініко-рентгенологічними, мікробіологічними та імунологічними даними.
