Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент (07 – Управління та адміністрування). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2021. Роботу виконано на кафедрі менеджменту інноваційного підприємництва та міжнародних економічних відносин Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2. Управління інтелектуальною власністю на підприємстві – складний процес, до якого входить розробка (створення), набуття прав, комерціалізація, захист прав та подальша утилізація об'єкта інтелектуальної власності. Для того, щоб промислове підприємство було конкурентоспроможним необхідно ефективно управляти на всіх етапах життєвого циклу об'єктами інтелектуальної власності. Багато наукових праць, як вітчизняних, так і зарубіжних, присвячено формуванням теоретичних основ управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах. Серед вітчизняних дослідників найбільш відомими є О. Бутнік-Сіверський, М. Вачевський, Т. Гусаковська, Т. Кобєлєва, І. Корнілова, А. Косенко, І. Кучумова, П. Клімушин, О. Маслак, П. Перерва, З. Пічкурова, А. Пухальська, В. Святненко, В. Семенова, П. Цибульов, А. Череп, А. Чистякова та інші. Серед зарубіжних вчених відомі такі: J. Alcácer, K. Beukel, N. Bloom, B. Cassiman, M. Giuliani, T. Guoshuang, H. Hong, J. Lerner, G. Manjia, N. Short, M. Webb, Z. Zhiming та інші. Однак, в науковій літературі не існує єдиного погляду щодо використання найбільш ефективних наукових підходів до управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах, тому потребують подальшого дослідження питання поєднання управління інтелектуальною власністю за процесним та функціональним підходами. Таким чином, розробка та наукове обґрунтування теоретичних та науково-методичних підходів до формування управління інтелектуальною власністю промислових підприємств за процесно-функціональним підходом є актуальним науково-практичним завданням, яке потребує подальшого доопрацювання і визначає напрям дисертаційного дослідження. Метою дисертації є удосконалення і подальший розвиток теоретичних положень, методичних підходів та науково-практичних рекомендацій щодо покращення управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесно-функціонального підходу. Відповідно до зазначеної мети поставлені та вирішені такі завдання: – дослідити наукові підходи щодо управління інтелектуальною власністю промислового підприємства; – проаналізувати сучасний стан використання об’єктів інтелектуальної власності в країнах світу та в Україні; – обґрунтувати та розробити науково-методичний підхід щодо кількісно-якісної оцінки управління інтелектуальної власності промислових підприємств; – розробити науково-методичний підхід до управління об'єктами інтелектуальної власності промислових підприємств за функціональним підходом; – обґрунтувати рекомендації до управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесного підходу; – розробити науково-методичні положення щодо оптимізації управління інтелектуальною власністю за процесно-функціональним підходом; – запропонувати методичне забезпечення з оцінки економічного ефекту щодо управління інтелектуальною власністю промислових підприємств за процесно-функціональним підходом. Об'єктом дослідження є процеси управління інтелектуальною власністю промислових підприємств. Предметом дослідження – розвиток теоретико–методичних та науково-практичних засад управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесно-функціонального підходу. Теоретико-методичну базу дисертаційної роботи склали загальнонаукові положення економічної теорії, теорії управління підприємством, наукові праці провідних учених. У роботі використано загальнонаукові методи: абстрактно-логічний і діалектичний – для уточнення сутності поняття "управління інтелектуальна власність промислового підприємства" як фактору підвищення його конкурентоспроможності; аналізу й синтезу – для розробки методичного підходу щодо кількісно-якісної оцінки управління інтелектуальною власністю промислового підприємства; спеціальні методи (статистичний, індексний, регресійного аналізу, нейронні мережі, мережеве моделювання в умовах невизначеності): – для обґрунтування вартості об’єктів інтелектуальної власності (гудвілу, сертифікатів про походження енергії, що виробляється з відновлених джерел енергії), оптимізації управління за процесно-функціональним підходом, кількісно-якісної оцінки управління інтелектуальною власністю промислових підприємств.
