У дисертаційній роботі проведено теоретично-прикладне дослідження юридичної природи передвиборної агітації під час виборів депутатів парламенту в Україні та зарубіжних державах. В роботі визначено, що передвиборна агітація виступає важливим елементом передвиборної кампанії, і вона характеризується такими рисами: 1) має конституційно-правовий характер, 2) являє собою в основному цілеспрямовану діяльність, яка охоплює собою формування волі виборців і спонукання їх взяти участь у виборах і проголосувати за ту чи іншу політичну силу чи окремих кандидатів; 3) має політичний характер; 4) здійснюється певними суб’єктами, чітко визначеними законодавством; 5) є стадією виборчого процесу і охоплює певні часові рамки; 6) може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Зроблено висновок, що передвиборна агітація – це багатогранне, комплексне конституційно-правове явище, яке більш повно розкривається якщо її розглянути у різних практично-прексеологічних дискурсах і оцінити цей феномен з точки зору форми, змісту і суті. Досліджено співвідношення передвиборної агітації та політичної та соціальної реклами і інституту інформаційного забезпеченням виборів. Визначено, що політична реклама має розглядатися як інформація про політичну партію чи окремих політиків загальнонаціонального або місцевого рівнів, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб, що має на меті прямо або опосередковано привернути увагу до суб’єктів політичного процесу, сформувати або підтримати обізнаність громадян про них та спрямувати політичну поведінку громадян на підтримку таких суб’єктів політичного процесу у суспільному житті, зокрема, під час виборів (референдумів), а соціальна реклама як інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку чи привернути увагу до суб’єктів політичного процесу в Україні та спрямувати політичну поведінку громадян на підтримку певних суб’єктів політичного процесу у суспільному житті під час виборів (референдумів). Основними критеріями, які дозволяють розмежувати агітацію від інформування виборців є мета, характер, зміст, суб’єкти впливу, суб’єкти поширення, строки проведення передвиборної агітації та інформаційного забезпечення виборів. В роботі охарактеризовані передбачені Виборчим кодексом України різноманітні форми та засоби передвиборної агітації на парламентських виборах, розкрито роль засобів масової інформації у цьому процесі, проаналізовано обмеження ведення передвиборної агітації, здійснено компаративне дослідження зарубіжного досвіду проведення передвиборної агітації на парламентських виборах.
