Дисертація присвячена підготовці майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти (ЗДО) до впровадження активних форм педагогічної взаємодії в умовах інклюзивного навчання. У роботі розкрито стан проблеми наукового пошуку у сучасних психолого-педагогічних дослідженнях, проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід організації навчання і виховання дітей різних нозологічних груп, а також окреслено використання активних форм взаємодії в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП) у структурі професійної підготовки майбутніх педагогів ЗДО. Відтак, на цій основі визначено сутність понять «педагогічна готовність», «професійна готовність», «професійно-педагогічна готовність», «діти з особливими освітніми потребами», «активні форми навчання», «інтерактивна модель навчання», «підготовка майбутніх педагогів ЗДО до впровадження активних форм педагогічної взаємодії в умовах інклюзивного навчання», а також представлено структуру їхньої підготовки до реалізації завдань навчання дітей дошкільного віку з ООП.
Доведено, що професійна підготовка майбутніх педагогів ЗДО до впровадження активних форм педагогічної взаємодії – це систематичний організаційно-педагогічний процес, який спрямовано на підготовку майбутніх фахівців діяти в конкретній педагогічній ситуації, застосовуючи відповідні до обставин засоби, методи й прийоми навчання дітей, зокрема, з особливими освітніми потребами.
Встановлено, що готовність майбутніх педагогів ЗДО до впровадження активних форм педагогічної взаємодії в умовах інклюзивного навчання є особистісним утворенням, що складається з мотиваційно-ціннісного, когнітивно-операційного, комунікативного, креативного та операційно-діяльнісного компонентів, які формуються під час навчання у закладах вищої освіти (ЗВО) й спрямовані на розуміння ними етичних знань, сформованих особистісних моральних цінностей та орієнтацій, моральної культури й поведінки. Відповідно визначено зміст кожного з них: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-операційний, креативний, комунікативний та операційно-діяльнісний; критерії та показники кожного компоненту (мотиваційно-ціннісного (соціальні настанови, мотиви, нахили, інтереси, потреби, ціннісні орієнтації та психологічні властивості майбутніх педагогів, що визначають їх особисте прагнення застосовувати набуті знання та уміння в організації взаємодії суб’єктів інклюзивного навчання); когнітивно-операційного (обсяг і якість психолого-педагогічних та інклюзивних знань і спеціальних умінь, необхідних для успішного розв’язання педагогічних завдань і ситуацій, обумовлених налагодженням професійної взаємодії в умовах інклюзивної форми навчання); комунікативного (знання, розуміння, застосування вербальних і невербальних засобів міжособистісної взаємодії, технічних засобів комунікацій в процесі передачі інформації від одного до іншого учасника освітнього процесу; експресивні якості емоційної виразності особистості, що допомагають привертати та утримувати увагу дітей із ООП); креативного (розвиток творчої активності та особистісних якостей педагогів, які забезпечують створення ними нових матеріальних і духовних цінностей, а також сприяють розвитку ресурсних можливостей дітей з ООП); операційно-діяльнісного (комплекс умінь і навичок студентів педагогічних ЗВО, необхідних для опанування дидактичними методами, прийомами та засобами впровадження в освітній процес активних форм педагогічної взаємодії). Диференційовано рівні (високий, достатній, базовий) формування готовності майбутніх педагогів ЗДО до впровадження активних форм педагогічної взаємодії в умовах інклюзивного навчання.
