Дисертаційна праця є комплексним дослідженням організаційно-функціональних аспектів формування та розвитку бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону. Доповнено наукові уявлення щодо сутності, змісту, структури, особливостей формування та підвищення ефективності використання бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону. Визначено стратегічні напрями підвищення його рівня. Запропоновано інноваційну модель бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону за умов цифровізації інформаційного простору України. Наголошено, що сьогодні за умов переходу від традиційного до цифрового соціо-комунікативного простору, необхідності розвитку високотехнологічного виробництва, формування цифрової економіки регіону, проблема формування, зберігання, розвитку та ефективного використання бібліотечно-інформаційного потенціалу, особливо на місцевому та регіональному рівнях, є надзвичайно актуальною. Відзначено, що від стану розвитку бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону значною мірою залежать ефективність реалізації регіональної та національної інформаційної політики. Оскільки завдяки організації чітко структурованих документно-інформаційних ресурсів окремих регіонів України не лише забезпечується право користувачів на вільний доступ до інформації, регламентованої чинним національним та міжнародним законодавством, а й стимулюється розвиток інтелектуального потенціалу регіону, і отже, й цифрової економіки та суспільства знань. Обгрунтовано введення поняття бібліотечно-інформаційного потенціалу, що визначається як комплекс задіяних бібліотечно-інформаційних ресурсів в єдності з управлінськими, техніко-технологічними і соціальними засобами, методами, структурами й умовами, які дозволяють бібліотекам сприяти відтворенню і розвитку інфосфери, підвищенню інформаційної культури суспільства, його інтелектуального потенціалу. В умовах цифровізації суспільства бібліотечно-іформаційний потенціал потрібно розглядати як частину загального інформаційного потенціалу суспільства в цілому та регіону зокрема. Визначено такі різновиди бібліотечно-інформаційного потенціалу як стартовий (внутрішній) та інтеграційний (зовнішній). Стартовий бібліотечноінформаційний потенціал – це всі види інформаційних ресурсів бібліотеки, які є результатом інтелектуальної праці її фахівців, її матеріально-технічні і кадрові можливості. Інтеграційний бібліотечно-інформаційний потенціал визначається як всі види інформаційних ресурсів, які знаходяться поза фізичними межами визначеної бібліотеки, не є власністю даної бібліотечної установи, але можуть бути представлені в необмеженому доступі в традиційному або цифровому середовищі. Структурно стартовий та інтеграційний бібліотечно-інформаційний потенціали мають дві складові: традиційну та електронну. Уточнено склад та структуру бібліотечно-інформаційного потенціалу як невід’ємної складової інтелектуального капіталу та цифрової економіки регіону. Системними складовими бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону є матеріальні (інформаційні та технологічні ресурси, матеріально-технічна база,) та нематеріальні (кваліфікований персонал; організаційно-управлінські заходи, спрямовані на посилення міжбібліотечної взаємодії, співпраці бібліотечних установ регіону з іншими документно-інформаційними структурами) активи інформаційної інфраструктури.
