Мета: дослідити особливості морфологічної будови підшлункової залози котів у постнатальному періоді онтогенезу та її зміни за панкреатиту. Об’єкт дослідження: підшлункова залоза клінічно здорових котів та за панкреатиту. Методи дослідження: клінічні (загальна температура, пульс, дихання, стан окремих органів); гематологічні (морфологічні – кількість еритроцитів, лейкоцитів; біохімічні – уміст у сироватці крові гемоглобіну, загального білка, білірубіну, глюкози, α-амілази); ехосонографічні; анатомічні (макроскопічна будова підшлункової залози); гістологічні (мікроскопічна будова підшлункової залози); морфометричні (встановлення абсолютних та відносних показників підшлункової залози та її структурно-функціональних одиниць) та статистичні (обробка цифрових даних з метою визначення вірогідності змін показників). Теоретичні результати: базуються на розробці за результатами дисертаційної роботи науково-методичної рекомендації з патоморфологічної діагностики підшлункової залози котів за панкреатиту. Практичні результати: представляють практичну значимість щодо морфології підшлункової залози у клінічно здорових котів та за гострого і хронічного перебігу панкреатиту, що значно додають та удосконалюють сьогочасні уявлення щодо морфофункціональної характеристики підшлункової залози котів у нормі та за розвитку патологічного процесу. Це дає можливість більш детально розкрити та зрозуміти основні аспекти механізму розвитку хвороби та доповнити морфологічні зміни, виявлені у хворих тварин. Наукова новизна: з’ясовано клініко-біохімічний статус, макро- та мікроскопічну будову, органо-, гісто- та цитоморфометричні показники підшлункової залози клінічно-здорових котів різновікових груп та за гострого і хронічного перебігу панкреатиту, що дало можливість розкрити та з’ясувати патоморфологічні зміни підшлункової залози за панкреатиту, розкрити деякі патогенетичні аспекти хвороби та доповнити прижиттєву і посмертну диференційну діагностику хвороби. Ступінь впровадження: результати дисертаційної роботи впроваджено у науково-дослідну роботу та використовуються у навчальному процесі на кафедрі нормальної і патологічної анатомії с.-г. тварин Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету; нормальної та патологічної морфології Харківської державної зооветеринарної академії; ветеринарно-санітарної експертизи, гігієни продуктів тваринництва та патологічної анатомії ім. Й. С. Загаєвського Білоцерківського національного аграрного університету; анатомії та гістології ім. П. О. Ковальського Білоцерківського національного аграрного університету; анатомії, гістології патоморфології ім. В. Г. Касьяненка Національного університету біоресурсів і природокористування України; патологічної морфології і судової ветеринарії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького; анатомії, нормальної та патологічної фізіології тварин Сумського національного аграрного університету; нормальної і патологічної анатомії Полтавської державної аграрної академії; ветеринарії, гігієни та розведення тварин Вінницького національного аграрного університету; нормальної і патологічної морфології та судової ветеринарії Одеського державного аграрного університету. Ефективність: комплексні методи досліджень – гематологічні, анатомічні, патологоанатомічні, гістологічні, морфометричні, статистичні дозволили науково-теоретично обґрунтувати та деталізувати патоморфогенез панкреатиту у котів залежно від гострого чи хронічного перебігу хвороби. Сфера використання: у процесі дослідження були одержані наукові результати, які мають теоретичне та практичне значення і рекомендовані для впровадження у діяльність спеціальності 211 «Ветеринарна медицина» з галузі знань 21 «Ветеринарна медицина».
