У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення актуального науково-практичного завдання щодо розвитку людського капіталу в умовах соціально-економічної нестабільності.
Запропоновано концептуальну схему стратегії збереження та поліпшення якості здоров'я носіїв людського капіталу, що включає місію, цілі, принципи, завдання програмно-цільового характеру, а також заходи спрямовані на її реалізацію: а) переорієнтування на пріоритетний розвиток амбулаторної допомоги; б) удосконалення вторинної профілактики захворювань шляхом створення системи раннього виявлення хвороб; в) фінансування заходів, спрямованих на формування суспільної та індивідуальної ментальної налаштованості на пріоритетність здорового способу життя; г) відновлення установ санітарної та протиепідеміологічної допомоги; д) формування високого рівня самозбереження у носіїв людського капіталу, дотримання ними настанов медичних працівників; е) державне регулювання ціноутворення на ліки та інші засоби збереження та поліпшення якості здоров’я носіїв людського капіталу, прозорість закупівель; і) контроль за дотриманням правил техніки безпеки та дорожнього руху, оздоровлення умов праці та побуту носіїв людського капіталу. Реалізація концептуальних засад дозволяє: на загальнонаціональному рівні – систематизувати заходи щодо збереження та поліпшення якості здоров’я носіїв людського капіталу, визначити пріоритети у сфері охорони здоров’я, окреслити набір інструментів стратегічного управління нею, завершити її реформування, що у підсумку сприятиме збільшенню соціального й економічного ефекту функціонування вітчизняної системи охорони здоров'я, подолання «консервативності» причин смертності, покращенню інтегральної сукупності показників людського капіталу; на місцевому рівні – окреслити параметри удосконалення інфраструктури системи охорони здоров’я об’єднаних територіальних громад.
Запропоновано заходи модернізації вітчизняної системи освіти в контексті розвитку людського капіталу. Наголошено на важливості впровадження у навчально-виховний процес вітчизняної системи професійно-технічної освіти інноваційно-компетентісного підходу навчання. Приведення у відповідність змісту і якості професійної освіти з потребами регіональних ринків праці вбачається у налагодженні співпраці з роботодавцями на основі впровадження елементів дуальної освіти. Запропоновано внести зміни в інституційно-правові засади регулювання соціально-трудових відносин в частині професійної підготовки. Наголошено на необхідності створення умов для подальшого всебічного розвитку в національній системі освіти різноманітних форм та методів навчання дорослого населення (зокрема для категорії 45 років і більше).
Розроблено концептуальні засади комплексного реформування системи соціального захисту носіїв людського капіталу. Здійснено систематизацію основних складових реформування соціального захисту носіїв людського капіталу України: за цілями і за напрямами здійснюваної реформи. Охарактеризовано специфіку їх стимулюючого та стримуючого впливу. Наголошено, що впровадження запропонованої концепції комплексного реформування системи соціального захисту в поєднанні з модернізацією вітчизняної економічної системи дозволить створити таку модель цього захисту, яка відповідає стандартам постіндустріального суспільства і всебічно сприяє розвитку національного людського капіталу.
Ключові слова: людський капітал, носій людського капіталу, розвиток людського капіталу, інвестиції у людський капітал, галузі розвитку людського капіталу, економічна політика, соціальна політика
