Наукова робота присвячена вивченню гендерних та вікових особливостей перебігу нітрозо-оксидативних процесів, вмісту газових медіаторів (нітроген оксиду – NO і гідроген сульфіду – H2S) у ротовій рідині (РР) дітей з латентним залізодефіцитом (ЛЗД) і легким йододефіцитом (ЛЙД) та їхній вплив на стоматологічний статус. Обстежено 133 практично здорових дітей (6-11 та 12-18 років). Дизайн дослідження включав контрольну (1-ша, діти з належним обміном заліза та йоду) та такі дослідні групи: діти з ЛЙД (2-га), ЛЗД (3-тя) і за умови поєднання латентного залізодефіциту й легкого йододефіциту (4-та). Уперше встановлено, що за умов ЛЗД у РР школярів активуються процеси перекисного окиснення білків (ПОБ) та ліпідів (ПОБ): збільшується вміст продуктів ПОБ на 20,9-62,5 % (р<0,01); дієнових кон’югатів (ДК) на 40,7 % – у 10,2 раза (р<0,05); продуктів, які реагують на тіобарбітурову кислоту – на 91,2 % – у 2,3 раза (р<0,01) щодо даних у здорових однолітків. Такі зміни розвиваються на тлі пригнічення активності супероксиддисмутази (СОД) тільки у дівчат незалежно від віку. За умов поєднання ЛЗД і ЛЙД у ротовій рідині інтенсивніше активуються процеси ПОБ (зростає концентрація продуктів ПОБ на 87,3 % – у 3,3 раза, p<0,05) і ПОЛ (збільшується рівень ДК на 62,7 % – у 12,4 раза, p<0,001) на тлі дисбалансу протирадикального резерву РР (пригнічення активності СОД на 20,4-30,7 %, p<0,05 та активації глутатіонпероксидази на 92,0-93,3 %, p<0,05) щодо даних у дітей контрольної групи. У РР школярів із ЛЗД зазнають змін показники систем L-аргінін-аргінази (вміст L-аргініну у юнаків зменшується на 29,4 %, p<0,05, у дівчат – зростає на 60,5 %, p<0,001), метаболізму NO (рівень нітрит-іону – NO2- зростає у хлопчиків у 3,6 раза, р<0,01 та у дівчат – у 2,8 раза, р<0,05) щодо контролю. Розвиток коморбідної патології супроводжується зростанням вмісту NO2- у 8,3 раза (р<0,001), суми нітритів і нітратів – у 3,3 раза (р<0,05) у РР хлопчиків та інтенсивним зростанням концентрації пероксинітриту у 2,5-11,4 раза (р<0,05) у молодших і старших школярів щодо контролю. Достовірні зміни концентрації H2S встановлено тільки у дівчат (зростання вмісту у РР на 25,6 %, р<0,01 щодо контролю та на 23,6-25,8 %, р<0,001 – щодо ізольованих мікроелементозів). Встановлено зменшення рівня загального кальцію у РР тільки хлопчиків на 32,5 % (р<0,05) щодо вихідних даних. У всіх дітей цієї групи активується кисла фосфатаза (КФ) на 84,0 % – у 11,2 раза (р<0,05) щодо даних контролю. Рівень поширеності каріозного процесу у даній групі відповідає «середньому» незалежно від віку та статі, а рівень інтенсивності у молодших школярів «дуже низькому» та «низькому», у старших – «середньому». Гігієнічний індекс за Green-Vermillion (ГІ) відображає «незадовільну» та «погану» гігієну ротової порожнини. Папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (PMA) відповідає «середньому» ступеню важкості гінгівіту, а показник рН знижується. Розвиток залізодефіциту за умов йодної депривації потенціює зміни кісткового метаболізму: концентрація загального та іонізованого кальцію зменшується на 54,7-66,1 % (р<0,001) та 11,3-18,0 (р<0,05) відповідно щодо контролю. У дівчат за умов ЛЗД і ЛЙД незалежно від віку активуються процеси демінералізації кісткової тканини (знижується рівень загального – на 54,7 %, р<0,001 та зростає концентрація іонізованого – на 52,4 %, р<0,05 кальцію на тлі активації КФ та лужної фосфатаз у 11,2-4,0 раза, р<0,05 щодо контролю). За таких умов рівень поширеності карієсу відповідає «високому», а інтенсивність – «середньому» та «високому» рівням. ГІ відображає «погану» гігієну ротової порожнини. Індекс PMA відповідає «легкому» (у хлопчиків) та «важкому» (у дівчаток) ступеню важкості гінгівіту, а показник рН зміщується у кислу сторону. Установлено тісні кореляційні зв’язки між активністю аргінази РР та вмістом тиреотропного гормону (ТТГ) (r=-0,77, р<0,05) й вільного трийодтироніну (вT3) (r=0,78, р<0,05); концентрацією L-аргініну та сироватковим залізом (r=0,87, р<0,05). Виявлено сильний прямий кореляційний взаємозв’язок між ЗЗЗС та концентрацією пероксинітриту у РР (r=0,77, р<0,05). На інтенсивність карієсу суттєво впливають: рівень сироваткового заліза (r=-0,70, р<0,05), ЗЗЗС (r=-0,82, р<0,05), СФ (r=-0,81, р<0,05) та вT4 (r=-0,72, р<0,05). Найбільше значення у зниженні показника рН РР відіграють показники депо заліза. Групу ризику розвитку стоматологічної патології формують дівчата старшого шкільного віку та усі діти з мінімальною тиреоїдною недостатністю незалежно від статі. Ключові слова: стоматологічний статус, латентний залізодефіцит, легкий йододефіцит, нітрозооксидативні процеси, кістковий метаболізм. Галузь – медицина.
