Дисертація є комплексним дослідженням особливостей використання
інтерактивності як засобу формування утилітарних та естетичних аспектів
дизайну дитячої друкованої книги, що важливо на тлі розвитку електронних
засобів комунікації. Останніми роками книга вже не сприймається як єдиний
можливий універсальний засіб передачі інформації. Це пов’язано насамперед
з тим, що користувач звикає до повсякденної взаємодії з медіапростором, до
отримання зворотного зв’язку на свої дії, а не статичного сприйняття
інформації. Читач прагне активного відгуку, а не просто читання великих
обсягів текстової інформації.
Об’єкт дослідження – дизайн дитячої друкованої книги з
інтерактивними елементами.
Предмет дослідження – інтерактивність як засіб формування дизайну
дитячої книги.
Теоретико-методологічними засадами дослідження є праці
українських і зарубіжних дослідників. Зокрема, студіювання за темою
проводили:
І. Розенсон, І. Нікітіна, В. Ляшенко, Т. Битачевська, В. Даниляк,
В. Муніпов, П. Балюта, які займалися вивченням еволюції дизайну
в сучасному світі;
М. Довгих, О. Шустрова, А. Дроздова, О. Швед, Н. Брижаченко,
В. Северин, У. Мітчелл, Р. Клусзинськи, Н. Карр, Е. Ровлі-Олів’єт
(Elizabeth Rowley-Jolivet), Р. Ленглер (Ralph Lengler), М. Епплєр (Martin
J. Eppler), К. Лі (Qi Li), Дж. де Вріс (James de Vries), які приділяли
увагу дослідженню інтерактивності та візуальності у контексті
дизайну;
М. Яновський, М. Куфаєв, Є. Ростовцев, Т. Бруєва, К. Загаров, Е. Огар,
О. Кузьменко, які проводили аналіз книги як культурного феномену;
Д. Золотарьов, О. Коритов, Г. Орешина, А. Гребенюк, О. Харченко,
Н. Коржик, Е. Монтенаро (Ann R. Montanaro), К. Руіз (Conrado
Jr. R. Ruiz), С. Лі (Sang N. Le), Дж. Ю (Jinze Yu), К. Лоу (Kok-Lim Low),
які вивчали питання книжкового дизайну в сучасному світі;
О. Мургіна, І. Тихомирова, М. Токар, О. Подобєдова, А. Майовець,
О. Полевіна, М. Таранов, К. Касьяненко, О. Мельник, Д. Попова,
А. Смирнова, М. Єфімова, О. Познякова, Дж. К’ю (Jie Qi), Л. Біклей
(Leah Buechley), які аналізували змінення у свідомості сучасної дитини
та дизайні дитячої книги.
Зв’язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами
університету і кафедри. Дослідження виконане відповідно до плану
підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації кафедри графічного дизайну
Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
Мета дослідження – проведення комплексного мистецтвознавчого
аналізу інтерактивних засобів дизайну друкованих дитячих книжок,
виявлення функціонального призначення таких видань і характерних засобів
організації інтерактивної взаємодії.
Мета визначає такі завдання дослідження:
1. на підставі аналізу літературних та інших інформаційних джерел
вивчити стан дослідження питання дизайну дитячих друкованих видань
з інтерактивними елементами;
2. дати визначення поняттю «дитяча інтерактивна друкована книга»;
3. виявити закономірності розвитку інтерактивної друкованої книги від
моменту її виникнення до наших днів, визначити характерні риси
дизайну таких видань;
4. проаналізувати сучасний стан інтерактивної друкованої дитячої книги в
Україні та світі, виявити основні тенденції розвитку таких видань;
5. обґрунтувати доцільність використання інтерактивних елементів
у дизайні дитячої книги та необхідність врахування під час
розроблення їхнього дизайну вимог педагогіки і віку читача;
6. систематизувати й класифікувати засоби організації інтерактивної
взаємодії у дизайні дитячих книг;
7. надати практичні рекомендації та визначити перспективи подальших
наукових розвідок у напрямі дизайну дитячих книжок.
Хронологічні межі дослідження – кінець ХХ століття – початок
ХХІ століття; окремі аспекти дослідження спираються на різні історичні
періоди від 3000 років до н. е.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить
комплексний науковий підхід, відповідно до якого завдання з вивчення
матеріалів дослідження, особливостей дизайну та історії розвитку
інтерактивної паперової книги вирішено на підґрунті методів порівняльно-
історичного та ретроспективного аналізу. Метод синхронного аналізу
застосовано для встановлення тенденцій розвитку інтерактивної книги
і взаємозв’язку цієї галузі дизайну із загальною історією людства.
Ретроспективний аналіз сприяв дослідженню ступеня вивченості питання.
Мистецтвознавчий (образно-стилістичний) і порівняльний аналіз
використано для виявлення особливостей інтерактивних видань. Для
вивчення мiждисциплiнарних зв’язків дизайну книги та під час розгляду
мicця книги у сучасному інформаційному просторі використано
загальнонаукові методи аналізу та синтезу.
