Семенов Д. М. Підвищення якості лікування пацієнтів з переломами щелепно-лицьової ділянки з використанням комплексної, хірургічної та психологічної моделі лікування

Мета роботи: підвищення якості лікування пацієнтів з переломами щелепно-лицьової ділянки шляхом розробки комплексної моделі терапії функціональних, алгічних порушень та станів психосоціальної дезадаптації за рахунок модифікації оперативних втручань та розробки системи медико-психологічного супроводу. Об’єкт дослідження: особи з переломами кісток ЩЛД з порушенням цілісності кісткового каналу гілок трійчастого нерву. Методи дослідження: клінічний, рентгенологічний, імуноферментний, патопсихологічний, катамнестичний, статистичний. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вдосконалено процедуру оперативного втручання в осіб з травмами щелепно-лицьової ділянки за рахунок розробки та інтеграції двоетапної моделі терапії функціональних та алгічних порушень у структурі травматичних переломів щелепно-лицьової ділянки, яка базується на імплантації в ділянку ушкодження аутофібринових плівок як «футляру» для судинно-нервового пучка в зоні перелому. Розширено уявлення щодо використання процедури комбінованого призначення ін’єкцій АЗТ та НІУЗ у щелепно-лицьовій хірургії. Вперше шляхом імуноферментного аналізу проведено моніторинг рівнів MMP8, ОК та FGF23 у ротовій рідині на тлі комбінованого використання ін’єкцій АЗТ та НІУЗ. Вперше на підставі аналізу характеристик клініко-психологічних порушень в осіб із переломами кісток ЩЛД виділено та систематизовано типи станів псхосоціальної дезадаптації. Удосконалено та інтегровано систему медико-психологічного супровіду осіб з переломами кісток ЩЛД у післяопераційному періоді реконструктивного оперативного втручання, що спрямована на корекцію станів психосоціальної дезадаптації. Практична значущість одержаних результатів полягає у впровадженні комплексної моделі лікування функціональних та алгічних порушень при переломах кісток ЩЛД що дозволило знизити рівень відповідних порушень та скоротити термін їх проявів на стаціонарному етапі післяопераційного періоду реконструктивного оперативного втручання. Впровадженні системи медико-психологічного супроводу осіб із переломами кісток ЩЛД, яку центровано на травмозалежних та залежних від посттравматичних ушкоджень станах психосоціальної дезадаптації, що дало змогу знизити рівень проявів психогенного кола в осіб із переломами кісток ЩЛД у післяопераційному періоді. Для встановлення характеристик клініко-психологічних порушень у хворих з ушкодженнями щелепно-лицьової ділянки у післяопераційному періоді реконструктивного оперативного втручання в групах дослідження проведено комплекс клініко-психологічних досліджень. На основі аналізу характеристик клініко-психологічних порушень у хворих з ушкодженнями щелепно-лицьової ділянки, було встановлено, що 2 типи проявів психосоціальної дезадаптації. На основі аналізу психологічних і поведінкових розладів у складі травмозалежних та залежних від посттравматичних ушкоджень станів психосоціальної дезадаптації, розроблено систему медико-психологічного супроводу оперативного втручання. Встановлено, що ефективність системи медико-психологічного супроводу відносно станів типу А досягає 91,7 %, відносно станів типу Б досягає 90,0 %.