Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню проблеми післяекстракційних ускладнень, переважно запального характеру (біль, набряк, контрактура), у пацієнтів з ретенцією та дистопією третіх молярів нижньої щелепи.
Мета дослідження – підвищення ефективності хірургічного лікування пацієнтів з ретенцією третіх молярів на нижній щелепі шляхом оптимізації процесів остеогенезу та попередження післяопераційних ускладнень в зоні післяекстракційних кісткових дефектів.
У роботі використовували сучасні клінічні, біохімічні, мікробіологічні та статистичні методи дослідження.
Для визначення структури та частоти виникнення запальних ускладнень, пов'язаних з ретенцією третіх молярів нижньої щелепи, нами був зроблений ретроспективний аналіз 814 історій хвороб пацієнтів з цим діагнозом, які знаходились на стаціонарному етапі лікування серед осіб працездатного віку (від 19 до 60 років, середній вік склав 39,5±4,6 роки) у щелепно-лицевому відділенні за даними КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова» в період 2012-2015 рр. У 206 (25,3 %) хворих діагностували ускладнення, що пов'язані з ретенцією третіх молярів нижньої щелепи: гострий одонтогенний остеомієліт 89 (43,2 %) випадків, хронічний одонтогенний остеомієліт 7 (3,4 %) випадків, гострий одонтогенний лімфаденіт 51 (24,8 %) випадків, перикоронарит 57 (27,7 %) та флегмона 2 (0,97 %) випадків. Такі дані говорять про значну розповсюдженість цього захворювання, та пов'язаних із ним запальних ускладнень
На першому (передопераційному) етапі лікування була проведена загальна та місцева протизапальна терапія, і після зникнення клінічних ознак запалення на 3-5 добу здійснювали подальше видалення зуба. На момент звернення майже всі пацієнти мали клінічні ознаки запалення навколо напівпрорізаного нижнього третього моляра (набряк м’яких тканин, почервоніння слизової оболонки «каптура», серозну або гнійну ексудацію). За показаннями було здійснено розтин слизового «каптура».
На другому (хірургічному) етапі були сформовані три групи в залежності від способу заповнення післяекстракційних дефектів. Першу групу склали пацієнти, яким проводився стандартний для даної патології протокол: проводили кюретаж кісткового дефекту після видалення ретинованих третіх молярів нижньої щелепи та заповнювали власним кров'яним згустком, потім рана ушивалася наглухо
Третю групу склали пацієнти, в яких після видалення ретинованих/дистопованих третіх молярів нижньої щелепи кістковий дефект заповнювався біоматеріалом на основі демінералізованого кісткового матрикса трикальційфосфата (ТСР), насиченого рекомбінантним морфогенетичним білком кістки (rhBMP-2).
Наукова новизна. Вперше обґрунтувано використання комбінації остеоіндуктивних засобів нового покоління аутоплазми богатої тромбоцитами і кісткового морфогенетичного білка (ВМР-2) для заповнення залишкової кісткової порожнини після видалення ретинованого третього моляра нижньої щелепи.
Вперше запропоновано та обґрунтовано дифернційований підхід щодо добору методів заміщення післяопераційних кісткових дефектів у пацієнтів з з ретенцією та дистопією третіх молярів на нижній щелепі.
Доповнено наукові дані про поширеність та структуру запальних захворювань у пацієнтів з ретенцією та дистопією третіх молярів нижньої щелепи, лікування яких відбувається комплексно, комбіновано, включаючи кілька етапів.
Поглиблено дані щодо стану біоценозу ретромолярних ділянок, локального та системного імунітету у пацієнтів з ретенцією та дистопією третіх молярів на нижній щелепі, що дозволило визначити критерії ризику виникнення запальних ускладнень після операції атипового видалення.
Уточнено ключові патогенетичні механізми, які сприяють виникненню активного запалення навколо ретинованих третіх молярів нижньої щелепи та в подальшому призводять до післяекстракційних ускладнень.
Вперше доведено ефективність фотодинамічної HELBO-терапії у комплексній профілактиці та лікуванні запальних ускладнень у хворих з ретенцією та дистопією третіх молярів на нижньої щелепі без залучення традиційної антибактеріальної терапії.
Вдосконалено лікування післяекстракційних запальних ускладнень шляхом застосування комплексу заходів, який включає проведення фотодинамічної терапії та застосування суміші біоматеріала на основі демінералізованого кісткового матрикса насиченого рекомбінантним морфогенетичним білком кістки (rhBMP-2). Доведено, що включення цих препаратів до профілактичних та лікувальних схем сприяє повноцінному відновленню післяекстракційних кісткових дефектів, зменшення запальніх ускладнень, а також скорочення строків одужання пацієнта. На підставі отриманих клініко-лабораторних даних запропоновані нові високоефективні способи профілактики та лікування запальних ускладнень та відновлення післяекстракційних кісткових дефектів у хворих з ретенцією та дистопією третіх молярів нижньої щелепи
