Дисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання щодо підвищення ефективності оцінювання спроможностей медичних підрозділів ЗС України в умовах оборонної реформи.
Комплексним дослідженням стану системи медичного забезпечення та оборонного планування встановлена відсутність на сучасному етапі методологічних підходів до оцінювання спроможностей медичних підрозділів ЗС України, що обумовило необхідність наукового обґрунтування і розробки методології оцінювання спроможностей медичних підрозділів ЗС України в умовах оборонної реформи, впровадження якої довело її ефективність.
Виявлено, що на досягнення спроможностей та їх успішну реалізацію медичними підрозділами збройних сил впливає низка чинників: зовнішніх - характер воєнних дій, форми і способи застосування в них бойових та медичних підрозділів; імовірний рівень та характеристика санітарних втрат; призначення, завдання та організаційно-штатна структура військової частини та її медичних підрозділів; вимоги та обмеження нормативної бази, що регламентує медичне забезпечення; укомплектованість особовим складом основних підрозділів; якість підготовки військовослужбовців основних підрозділів; географічні, метеорологічні, санітарно-гігієнічні, суспільно-політичні та інші умови зовнішнього середовища у районі виконання завдань; та часові обмеження; та внутрішніх - укомплектованість особовим складом; злагодженість та навченість особового складу медичного підрозділу; забезпеченість озброєнням і військовою технікою; забезпеченість запасами матеріальних засобів; якість програми підготовки особового складу основних підрозділів з тактичної медицини; методична підготовка керівників занять та забезпеченість заходів навчальною матеріально-технічною базою.
Доведено, що модульний принцип побудови системи медичного забезпечення сприяє підвищенню функціональних спроможностей медичних підрозділів та військово-медичних закладів на всіх рівнях медичного забезпечення, покращить сумісність медичних служб ЗС України та інших складових сил оборони між собою, а також з медичними службами збройних сил держав – членів НАТО. Тому оцінювання спроможностей медичних підрозділів ЗС України за модульним принципом є невід’ємною вимогою ефективного оборонного планування на основі спроможностей та досягнення сумісності з багатонаціональними підрозділами НАТО та ООН.
В основу розробленої, обґрунтованої та упровадженої методології кількісного модульного оцінювання спроможностей медичних підрозділів ЗС України покладено дискретне оцінювання функціональних модулів медичного підрозділу за розробленими анкетами (контрольними листами) та стандартами підготовки (індивідуальні та колективні) медичних підрозділів ЗС України, що відповідають модулям. Вхідні параметри відповідають елементам формування спроможностей: «Доктринальна база», «Організація», «Лідерство», «Персонал», «Запаси», «Озброєння», «Навченість» та «Сумісність». Для кількісного розрахунку оцінки окремого модулю критеріальні показники нормуються.
Оцінка за спроможність є інтегральною сукупністю оцінок модулів спроможності виражена через середній зважений геометричний показник. Вихідними параметрами оцінювання є показник у діапазоні від 0 до 1, який інтерпретується за вербально-числовою шкалою Харрінгтона у загальноприйнятні оцінки НАТО: Спроможний, Обмежено спроможний, Не спроможний.
