Шароян Ф. А. Стратегія диверсифікації міжнародної діяльності підприємств металургійної галузі України.

Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій з формування стратегій розвитку для промислових підприємств України на міжнародних ринках. Глобальні тенденції непропорційного збільшення обсягів виробничих потужностей та відповідного посилення рівня конкуренції на міжнародних ринках призводять до посилення ролі урядів країн-виробників у регулюванні торговельних відносин, що відображається в політиці протекціонізму з метою захисту національного виробника. Дана тенденція є досить актуальною по відношенню до металургійної галузі, оскільки даний сектор виробництва є капіталомістким та стратегічно важливим для багатьох країн. Для економіки України металургійна галузь є стратегічно важливою, оскільки є галуззю нетто-експортером, створює велику кількість робочих місць, має значну частку у формування ВВП країни та має інвестиційну привабливість для зовнішніх капіталів. Таким чином було визначено управлінську проблему мінімізації ризиків діяльність українських підприємств металургійної галузі на міжнародних ринках. Проведений порівняльний аналіз стратегій розвитку для промислових підприємств на міжнародних ринках, дозволив визначити стратегію диверсифікації міжнародної діяльності як найбільш відповідну для вирішення управлінської проблеми. В процесі дослідження сутності понять «стратегія» та «диверсифікація» було розроблено авторську категорію «стратегія диверсифікації міжнародної діяльності». Здійснений аналіз та оцінка глобальних тенденцій на міжнародних ринках металургійної галузі дозволили визначити ключові ринкові фактори впливу на напрями довгострокового розвитку галузі. Серед ключових глобальних тенденцій у металургійній галузі було виокремлено та детально описано наступні: екстенсивний ріст обсягів виробництва сталі у світі; посилення ролі споживання сталі у світовому ВВП; вплив виробництва та споживання сталі в Китаї на коливання попите, пропозиції та цін на міжнародних ринках; посилення протекціоністських заходів за допомогою застосування нетарифних торговельних бар’єрів у міжнародній торгівлі продукцією металургійної галузі; декарбонізація світового виробництва сталі; використання переробленого металобрухту у виробництві сталі. Дані тенденції дозволили більш якісно проаналізувати зовнішні та внутрішні фактори бізнес-середовища за допомогою таких інструментів ринкового аналізу як СТАБС-аналіз та SWOT-аналіз.