Роботу присвячено глибокому аналізу сутності і особливостей трансформації зайнятості у банківському секторі, аналізу чинників і факторів трансформаційних змін, удосконаленню зайнятості у банківському секторі через пошук інноваційних форм зайнятості, а також розробці моделей та механізмів забезпечення ефективної трансформації зайнятості у банківському секторі України. Ідентифікація ряду важливих недоліків у існуючих поняттях дозволила сформувати авторське визначення «трансформації зайнятості» та розширити перелік її принципів шляхом включення до вже існуючих класифікацій сучасних принципів, характерних для інноваційних форм зайнятості. Визначено сучасні характерні особливості зайнятості у банківському секторі України, спричинених глобалізаційними соціально-економічними процесами та кризою COVID-19. При цьому охарактеризовано вплив цифровізації банківської сфери з точки зору як позитивних наслідків для зайнятості, що зумовлюються створенням покращених робочих місць у нових сферах роботи банківських установ, так і негативних, які передбачають скорочення потреби в кадрах та зменшення кількості робочих місць. Удосконалено теоретичні підходи до визначення факторів трансформації зайнятості на основі кластеризації економічних криз. На основі аналізу виділених кластерів, визначено основні системоутворюючі чинники та тенденції, що спричинили трансформаційні процеси зайнятості і формування сучасної її структури. Запропоновано модель впливу факторів фінансової кризи, пандемії COVID-19 і цифровізації економіки на трансформацію зайнятості у банківському секторі, що запропонована у вигляді системи, яка містить у собі два рівні аналізу: рівень ринкових впливів та рівень впливу специфічних факторів на процес трансформації зайнятості у банківському секторі. У результаті використання моделі встановлено, що під впливом фінансової кризи у банківській системі України відбувалося фізичне скорочення усіх видів і форм зайнятості, у той час як вплив пандемії COVID-19 і цифровізації зайнятості призвів до значних трансформаційних перетворень у структурі зайнятості банківських установ за рахунок активного впровадження і поширення дистанційної зайнятості та появи інноваційних форм зайнятості (цифрової зайнятості). На основі опрацювання великих масивів звітної та статистичної інформації, синтезу критеріального оцінювання і кореляційно-регресійного підходу, встановлено наявність взаємозв’язку між ефективністю діяльності банків та розвитком нових напрямів трансформації зайнятості. Але оскільки ефект від появи нових перспективних форм занятості у повному обсязі не відображається на фінансово-економічних результатах діяльності банківських установ, для посилення виявлених зв'язків було визначено і охарактеризовано основні канали впливу елементів системи трансформації зайнятості банківських установ на ефективність їх діяльності. Розроблено модель для аналізу чутливості зайнятості до змін у макро- та мікроекономічному середовищі. Інструментарій моделі передбачає використання елементів методики стрес-тестування, що полягає у визначенні системи факторів внутрішнього середовища банку, які найбільш чутливо реагують на вплив зовнішнього середовища, та вивченні цього впливу у співвідношенні зі зміною індикаторів, що характеризують процеси трансформації зайнятості. У дисертаційній роботі набула подальшого розвитку класифікація нестандартних форм зайнятості для банківських установ, у тому числі дистанційних форм нестандартної зайнятості з використанням новітніх технологій та виникненням таких інноваційних форм зайнятості, як базова цифрова зайнятість, цифрова смарт-зайнятість та інтернет-зайнятість. На основі аналізу проблем сучасної практики функціонування банківських установ щодо питання підвищення їх соціально-економічної ефективності за рахунок трансформаційних процесів розроблено профіль оцінювання рівня підготовки фахівців, який складається із ряду критеріїв, що всебічно характеризують стан та проблемні зони у системі підготовки працівників банківського сектору. Було сформовано блок-схему елементів удосконалення процесу реформування системи підготовки спеціалістів банківського сектору в Україні. Удосконалено схему формування механізму ефективної трансформації зайнятості у банківському секторі, яка представлена у вигляді послідовних восьми етапів (1-й етап – розробка стратегії удосконалення зайнятості; 2-й етап – вибір цілей та пріоритетів трансформації зайнятості; 3-й етап – розробка напрямів удосконалення структури зайнятості; 4-й етап – визначення засобів впливу на зміну зайнятості; 5-й етап – прогнозування структури зайнятості; 6-й етап – оцінка стратегії трансформації зайнятості; 7-й етап – моніторинг і корекція процесів стратегічних змін у зайнятості; 8-й етап - впровадження ефективної політики зайнятості), що в сукупності утворюють комплексний набір функціональних зв’язків між суб’єктами, об’єктами, факторами, методами, принципами зайнятості.
