Враховуючи широку поширеність ендодонтичної патології в Україні та світі, а також недостатній показник успішності лікування та повторне лікування кореневих каналів зубів, є підстави вважати, що досі існує питання підвищення якості ендодонтичного лікування. Вітчизняні та закордонні джерела науковомедичної інформації свідчать, що є досить висока поширеність карієсу в Україні [189, 190, 191, 193, 208], і одним із найскладніших з точки зору лікування ускладненням є пульпіт, лікування якого потребує значних витрат часу [192]. Окрім того темпи прогресування пульпіту можуть бути індивідуально різними в залежності від характеристик біохімічної структури дентину. Виведення стоматологічної допомоги із первинної ланки набуває все більших масштабів. За різними даними, оцінка ефективності ендодонтичного лікування складає не більше 70%, що пояснюється об’єктивними і суб’єктивними чинниками: анатомією, індивідуальними характеристиками, доступністю оперативного поля, що у свою чергу впирається в ергономіку та технічну характеристику лікарівстоматологів, що дає можливість якісно провести ендодонтичне лікування. Також варто зауважити особливе значення ергономіки роботи лікарястоматолога і її вплив на якість проведеного ендодонтичного лікування, адже розвиток ускладнень в ході проведення ендодонтичного лікування безпосередньо впливає на прогноз функціонування зубного ряду. На жаль, питання мало розпрацьовано в Україні і не існує чітких критеріїв впливу ергономіки лікарястоматолога на якість проведення стоматологічних маніпуляцій, що і сформувало наші наукові завдання, за рахунок значного інтересу системних вдосконалень в галузі ендодонтії. Високі праце витрати та наявність складного оперативного доступу потребує прийняття незручних поз, що призводить до швидкої втоми і розвитку професійних захворювань, що у свою чергу погіршує якість лікування і можливість працювати.
Метою дослідження було клінікоекспериментальне обґрунтування оптимізації результатів ендодонтичного лікування шляхом корекції ергономічної складової роботи лікарів-стоматологів на основі дискретно подійного моделювання особливостей робочого процесу.
Поставлена мета передбачала розв’язання низки конкретних завдань:
1. Встановити показники поширеності основних помилок та ускладнень, допущених в ході ендодонтичного лікування шляхом ретроспективного аналізу дентальних рентгенограм та визначити специфіку їх розподілу в залежності від особливостей реалізації робочого процесу.
2. Систематизувати основні відхилення у структурі ергономічної складової роботи лікарівстоматологів під час лікування кореневих каналів з врахуванням експертних критеріїв квантифікації вираженість ідентифікованих ергономічних порушень.
3. Визначити вираженість потенційних регресійних зв’язків між показниками частоти розвитку помилок та ускладнень, допущених в ході ендодонтичного лікування, та особливостями розподілу параметрів відповідності загальноприйнятим критеріям оцінки ергономічних складових робочого процесу.
4. Розробити алгоритм індивідуалізованої корекції ергономічної складової роботи лікарівстоматологів з використанням можливостей моделювання просторових співвідношень складових в проекції робочого поля та з урахуванням топографічної приналежності різних груп зубів.
5. Оцінити ефективність практичного провадження індивідуалізованих протоколів корекції ергономічних складових в процесі ендодонтичного лікування та зміни в структурі розподілу помилок та ускладнень за умов оптимізації ергономічних складових згідно адаптованих рекомендацій.
Методи дослідження. Враховуючи значний клінічний, інструментальний та інформаційно-цифровий об’єм дисертаційної роботи для повномірного вирішення поставленої мети та завдань були використані безпосередньо або в комбінації ряд методів дослідження, зокрема: метод системного підходу, аналітикосинтетичний, структурноієрархічної категоризації, математичного моделювання та статистичного аналізу.
Дисертаційна робота вирішує проблему оптимізації результатів лікування кореневих каналів шляхом мінімізації ризику розвитку процедурних помилок та ускладнень через адаптацію складових ергономічної складової в ході проведення ендодонтичних втручань та індивідуалізацію превентивних заходів завдяки ідентифікації та елімінації проблемних складових робочого процесу на основі моделісимулятора тріангуляційних співвідношень та принципів дискретно подійного моделювання.
