Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням
проблеми управління закладом загальної середньої освіти в умовах змішаного
навчання.
Актуальність дослідження детермінована високим рівнем вимог
суспільства до конкурентоспроможності випускників закладу загальної
середньої освіти, необхідністю впровадження інноваційних технологій у
процес управління закладами загальної середньої освіти в умовах змішаного
навчання, відсутністю змістовного організаційно-методичного забезпечення
досліджуваного процесу в системі післядипломної освіти. Актуалізується
значущість проблеми оцінки якості базової середньої освіти, а отже, й
удосконалення механізмів організації освітнього процесу в закладах
середньої загальної освіти.
У процесі дослідження позиціоновано наукові підходи щодо сутності
основних понять дослідження, схарактеризовано зміст, форми та методи
управління закладом загальної середньої освіти в умовах змішаного навчання;
здійснено критеріально-рівневий аналіз процесу управління закладом
загальної середньої освіти в умовах змішаного навчання, досліджено його
ефективність.
У роботі теоретично обґрунтовано сутність управління закладом
загальної середньої освіти в умовах змішаного навчання; інтеграційні
процеси в сучасному освітньому просторі, які впливають на підвищення
якості освітніх послуг у закладі загальної середньої освіти.
Завдання забезпечення високого рівня якості освіти посідає головне
місце у реформуванні вітчизняної системи загальної середньої освіти,
оскільки відображають ключові позиції візії і місії розвитку освітніх
інституцій. Підвищення вимог до якості освіти, розвитку творчих здібностей
учнів, рівня культури та морально-духовного виховання підростаючого
покоління мотивує усвідомлення необхідності впровадження змішаного
навчання в освітній процес закладу загальної середньої освіти.
Форма змішаного навчання, як засвідчує педагогічний досвід, сприяє
забезпеченню високого інтелектуального рівня громадян, що відкриває перед
учнівською молоддю широкі можливості для отримання освітніх послуг у
необмеженому географічному просторі та відповідає індивідуальним освітнім
потребам кожного здобувача освіти, сприяє розвитку самостійного
планування і побудови особистісно зорієнтованого навчального графіка учня.
Закцентовано увагу на епоху цифровізації процесу надання освітніх
послуг в закладі загальної середньої освіти. Впровадження різних форм
навчання (дистанційного, мережевого, заочного, індивідуального) як
складових змішаного навчання в Україні починає нову сторінку у формуванні
вітчизняного освітнього простору. Використання в освітньому процесі
змішаного навчання: елементів дистанційних, мережевих, індивідуальних
форм і методів навчання сприяє індивідуалізації процесу успішного навчання,
спонукає учнів до самостійної роботи, сприяє формуванню їхньої
інформаційної культури, спрямовує на оволодіння інноваційними засобами
здобуття та застосування навчальної інформації.
Здійснено теоретичний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду
змішаного навчання в закладі загальної середньої освіти та особливості організації змішаного навчання в країнах: Італія, Нігерія, Китай, Сполучені
Штати Америки, Хорватія, Німеччина, Велика Британія.
У дослідженні обґрунтовано необхідність процесу впровадження
дистанційного навчання як складової змішаного навчання, яке починає нову
сторінку в історії української освіти в умовах інноваційно-освітнього
простору. Підставою для такого твердження є позиціонування тенденцій
розвитку закладів середньої загальної освіти, що невід’ємно пов’язані з
істотними соціальними, культурними та інноваційними освітніми
зрушеннями в умовах інформатизації суспільства.